Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО: «Російським чекістам — Тут — не потрібні партнери»

10 лютого, 2012 - 00:00

Поки в Україні влада будує путінську модель позавчорашнього дня, в Росії відбуваються мітинги, що матимуть довгостроковий характер. У цьому переконаний Валентин Наливайченко. За його словами, подібні події орієнтовані на якісні зміни й обов’язково привнесуть у політику нові обличчя. Чи виграє вибори Володимир Путін? Хто в Україні може стати реальною альтернативою? Наскільки сьогодні Україна готова до світових викликів? Про це говоримо з головою політради «Нашої України» Валентином НАЛИВАЙЧЕНКОМ.

«ЯК ГРАВЦІ МИ НЕ ПРИСУТНІ У СВІТОВІЙ ПОЛІТИЦІ»

«День»: — Наскільки сьогодні, на вашу думку, Україна справляється зі світовими викликами?

— Зараз ми не присутні в світовій політиці як гравці. На початку свого правління Янукович мав непогані можливості, але вони втрачені. Про це говорять і американці, й європейці. І не тому, що всі вимагають звільнити Тимошенко, Луценка, інших опозиціонерів (безумовно, їх треба звільнити й допустити до виборів), а тому, що весь цивілізований світ каже: ви ж повністю міняєте свій напрямок розвитку, ви відбудовуєте цілком путінську, пострадянську модель. У такому разі ви не увійдете до числа лідерів світового розвитку. Це просто неможливо.

«День»: — Чи опозиція має єдність у цьому питанні?

— Думаю, що так.

«День»: — З іншого боку, зараз неозброєним оком видно, що інструменти державотворення руйнуються.

— Коли будується радянська модель, то вони в принципі не потрібні. Все просто — потрібен тільки контроль і облік. Так воно й виходить — ми бачимо, яку роль сьогодні відіграють Податкова, ГПУ, МВС, СБУ... За такого розвитку подій у нас альтернативи ніякої. Простір все більше звужуватиметься і звужуватиметься. Бо цю команду цікавить лише одне — як утриматися при владі.

«День»: — Невипадково ми в газеті звернули увагу на те, що комуністи нещодавно вийшли зі своїми геополітичними розмовами. Їхня суть — фактично повернення до Росії й другий Переяслав.

— Ця філія Кремля ніколи й не мала інших програм...

«У СВІДОМОСТІ ЛЮДЕЙ ЦЕ БУДЕ ПЕРША ПОРАЗКА ПУТІНА»

«День»: — Якщо Путін переможе на виборах, то хто в Україні може стати реальною альтернативою, в тому числі альтернативою нинішній команді?

— Російським чекістам тут не потрібні партнери. Їх логіка проста: хто не згоден із нами — в камери, хто згоден — працюйте на зонах і заводах.

«День»: — Поставлю питання інакше: хто з українського боку може не дозволити поводитися з собою так, як це уявляють у Кремлі?

— Це може бути команда, об’єднана європейською позицією. Думаю, в Україні є особистості, здатні керуватися сучасною українською ідеєю, не прогинатися перед Кремлем і діяти як єдина національна збірна. Це може зробити команда, яка запропонує всьому народові не патріархальну модель України й не совково-олігархічну бандократію. Це повинні бути нормальні світлі голови, які любитимуть свій народ, і тоді матимуть його підтримку. А подальший шлях країни — це входження в ЄС і НАТО. Нам треба усвідомлювати свої сили, свої можливості. 20 років у оновлення країни ніхто не вкладав, а головне — в еліту ніхто не вкладав. Фінляндія, наприклад, як тільки здобула незалежність, одразу почала вкладати шалені гроші в фіномовні школи й центральну фінську газету. А ми?

«День»: — А ми й досі зорієнтовані неправильно, тому що рівень освіти, світоглядні орієнтири багатьох людей, які займали й займають різні посади, знаходяться на низькому рівні.

— Однозначно, на посадах не було й немає освічених і патріотичних людей. Маю на увазі людей не з ура-патріотичними гаслами, а з розумінням ситуації. Зміна покоління відбудеться в будь-якому випадку, питання лише в тому — скільки ще нинішня влада продовжуватиме собі життя через фальсифікації.

«День»: — Яку альтернативу ви вбачаєте в Росії?

— Росія повторює наш шлях. Альтернатива в Росії виростає з громадського суспільства. Путін у свідомості людей вже програв. Рух «За чесні вибори» нікуди не подінеться, він рухатиметься по висхідній. Це альтернатива, рецепт від якої сталінський підручник не має.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: