Важко сказати, має ця війна політичне забарвлення чи суто економічну спрямованість. Оскільки ведеться вона проти самої ідеї контролю за рухом державних бюджетних коштів.
Про складності, з якими зіштовхнулися працівники Лічильної палати на перших етапах становлення своєї структури, в інтерв'ю редакції "Дня" розповідає голова плати Валентин Симоненко.
- Чому всі начебто кажуть Лічильній палаті натхненне "так!", а на практиці виходить суцільне "ні!"? Та тому, що основне поле її діяльності - контроль за витратами державних коштів. І передусім - аналіз виконання бюджету.
Що таке бюджет? У певному розумінні - це концентроване вираження державної економічної політики. І, проаналізувавши послідовно рік за роком виконання бюджету, можна запитати: "А чи має, власне, держава економічну політику? Чи мають місце всього лише спонтанні сплески активності то в одному, то в іншому напрямках?"
Не хочу критикувати своїх колег. Та ось провели наші головні державні економісти протягом пасхально-першотравневих канікул "мозковий штурм" основних економічних проблем. І начебто навіть визначили близько 20 заходів, які от-от мають запустити в хід. Але наскільки цей аналіз і ці заходи вписуються в контекст економічної програми Президента? Тієї програми, яку ми третій рік намагаємося виконати?
З упевненістю можу сказати: без досконалого аналізу "бюджетних обставин" за попередні роки й нинішній рік неможливий більш-менш реалістичний аналіз стану економіки. Не вдасться і визначити надійні варіанти виходу з кризи.
До речі, наших представників на цю "зустріч на дачі" не запросили. Однак ми вже сьогодні готові представити свій аналіз використання бюджетних коштів у першому кварталі. Там містяться досить цікаві дані. Проаналізували ми й проект бюджету на 1997 рік. Від висновків дух перехоплює...
Між іншим, коли ми над цим працювали, основна складність була в тому, щоб отримати вихідні дані. У законі про Лічильну палату, на жаль, не дуже чітко написано, яким чином палаті надається необхідна їй інформація.
