Днями президент Польщі Броніслав Коморовський підписав закон, який дозволяє подвійне громадянство. Згідно з документом, для отримання польського паспорту не потрібно відмовлятися від громадянства іншої країни, як це було раніше. Тепер воєвода (аналог губернатора області в Україні) може визнати громадянином Польщі особу, що перебуває в країні мінімум три роки на основі дозволу на постійне перебування, у якої є регулярні доходи й житло і яка знає польську мову.
Відомо, що в Польщі працює дуже багато українців. Однак, на відміну від нашого західного сусіда, Конституція України забороняє подвійне громадянство. Директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олег ВОЛОШИН не вбачає в цьому великої проблеми.
«В Україні передбачено санкції за подвійне громадянство, — сказав у телефонній розмові «Дню» пан Волошин. — Про це давно говоримо і ми, і правоохоронні органи. Із другого боку, Польща сьогодні є найбільшим нашим союзником і другом у Європі. Одним із величезних досягнень усіх українських президентів за останні 20 років є саме те, що образи минулої ворожнечі між Україною й Польщею повністю подолано. Нині в польському істеблішменті немає людей, які були б серйозно настроєні проти України». На думку Олега Волошина, Польща робить «колосально багато», щоб українці стали членами Євросоюзу. «Ми не бачимо жодного антиукраїнського підтексту в цьому кроці, і взагалі лояльність державі визначається не громадянством, а тим, як людина почувається на території цієї держави, і тим, як вона вихована», — вважає директор інформаційного департаменту.
А на думку депутата Луцької міської ради Андрія КАЛАХАНА, новий закон таки несе загрозу Українській державі: «Навіщо полякам ухвалювати цей закон? Ні для кого не секрет, що багато поляків працює в західноєвропейських країнах. І закон, очевидно, призначений для того, щоб заповнити нішу вибулих поляків. Проте для українців у цьому спрощенні я бачу загрози. Подвійне громадянство в нас заборонене. І якщо українець-емігрант (а нині українців серед іноземців у Польщі найбільше) матиме громадянство Польщі, при поверненні додому йому доведеться вибирати. Сумніваюся, що це буде вибір на користь громадянства України. Тому такий хід із боку поляків може сприяти фактичному зменшенню кількості громадян України».
Але з такою думкою не погоджується Олег Волошин: «Це нічим не загрожує Україні. Ми не Північна Корея і не маємо тримати людей насильно, — продовжує представник влади. — Вважаємо, що економічний розвиток і поліпшення життя в Україні буде найкращою запорукою того, що українці припинять виїжджати. Наразі, на жаль, багато людей хоче виїхати з України, але це просто пошук кращої долі, життя. Закликаємо, особливо націонал-демократичні сили, не створювати проблему там, де її немає. Польща це робить для того, щоб Україна стала членом ЄС, а отже, щоб і умови життя в Україні значно поліпшилися. Більше того, якщо ми вступимо в ЄС і Шенгенську зону, у нас рух стане таким вільним, що ми взагалі нічого не зможемо контролювати». Незрозуміло тільки, як пов’язані загроза масової міграції «українців» у «поляки» й рух України до ЄС...
Думку Олега Волошина поділяє і професор Львівського національного університету ім. І. Франка Леонід ЗАШКІЛЬНЯК. За його словами, ухвалення цього закону «означає прагнення Польщі зберегти Україну в європейському просторі». «Щодо юридичних норм, то це все-таки питання до українського й міжнародного законодавств. Оскільки це суперечить Конституції України, то це, найімовірніше, такий «жест», який би не розривав зв’язків Польщі і Європейського Союзу із Україною».
«Введення подвійного громадянства в Польщі — це вияв процесів глобалізації. Адже чимало поляків виїжджає за кордон, у той час як до самої Польщі приїжджає багато заробітчан, — коментує ухвалення нового закону аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ. — Це завжди неоднозначна ситуація для певної країни, якщо немало її громадян має паспорт іншої держави. Однак подвійне громадянство може бути не тільки проблемою для країни, це може мати й позитивні наслідки для людей. Вони можуть працювати в двох державах і підтримувати зв’язки між ними. Цей закон мені видається важливішим для українців, ніж для поляків».
В одній частині країни — масове запровадження регіональної російської мови, а в другій — зміна громадянства з українського на польське? Чомусь говорити про позитивні наслідки язик не повертається...
