Парламент запрацював. Уперше після відкриття другої сесії депутати зайнялися тим, чим мають займатися апріорі — законотворчістю. На порядку денному — низка соціальних питань, які, насамперед, просив прийняти Президент. Під тінню антинатівських куль, які опозиціонери знову внесли до зали, слуги народу почали затверджувати цілком мирні законопроекти. Проте після дружного голосування депутатів від БЮТ і Партії регіонів за закон про держзакупівлі на Банківській заговорили про новий коаліційний союз. Глава президентської канцелярії Віктор Балога, закинувши партійним соратникам Юлії Тимошенко за ситуативний зв’язок з опонентами, навіть назву нової більшості вигадав — корисливий тандем...
Зупинити таймер штучної парламентської кризи виявилося гранично просто. Варто було лідеру фракції Регіонів Віктору Януковичу поговорити за щільно зачиненими дверима спікерського кабінету з Арсенієм Яценюком, і блокада Ради стала історією, правда всього на півтори години, але, як кажуть, на безриб’ї...
Отже, у вівторок з п’ятої до половини восьмої вечора депутатський корпус демонстрував небувалий за весь час каденції Верховної Ради VI скликання, по-перше, командний дух, по-друге, оперативність в прийнятті законопроектів.
Парадокс, але, блокуючи роботу Ради, опозиціонери від Партії регіонів в спеціальній заяві, оприлюдненій вчора на партійному сайті, констатують: «Наше завдання — захищати Україну від криз...» Цікава, треба визнати, тактика.
Перший законодавчий результат вечірнього пленарного засідання — внесення поправок до Закону України «Про прожитковий мінімум». «За» проголосували 442(!) з 445 народних депутатів, зареєстрованих в сесійному залі. До речі, проект цього закону був внесений Президентом. Отже, ухваленими змінами передбачено, що розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну людину, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, оприлюднюються до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері праці й соціальної політики на його офіційному сайті. Крім цього, законом передбачено, що ці дані надаються щомісяця главі держави, Раді, сторонам соціального діалогу на національному рівні — всеукраїнським об’єднанням професійних спілок, всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців і уряду.
Другий законопроект, затверджений парламентарями — закон, яким передбачається поточного року скоротити чисельність Збройних сил України на дев’ять тисяч чоловік. У супровідних документах до проекту закону зазначається, що чисельність Збройних сил визначена з урахуванням положень Воєнної доктрини України, оптимального співвідношення завдань, покладених на Збройні сили і можливостей держави щодо їхнього змісту.
Ну, а третій законодавчий млинець — голосування за прийняття у першому читанні змін до закону про держзакупівлі в результаті не вийшов. Проекту сказали «так» 282 із 445 депутатів, зареєстрованих в залі. «За» проголосували 120 депутатів від ПР, 135 — з БЮТ і 27 — з КПУ. Не голосували в повному складі фракції НУ-НС і блок Литвина.
Голосування фракцій БЮТ і ПР за закон про держзакупівлі глава президентської канцелярії назвав корисливим тандемом. Більш того, Віктор Балога заявляє: «Розмови про те, що блок НУ-НС міг утворити так звану широку коаліцію, так і залишилися гіпотезами. Разом з тим БЮТ перейшов до практичних дій, зовсім не турбуючись про відповідальність перед своїми виборцями». На думку глави Cекретаріату Президента, цей законопроект зберігає існуючі на сьогодні корупційні, непрозорі способи проведення тендерних процедур: «По суті, не зламаний злочинний механізм багатомільйонних тіньових махінацій. Під соусом турботи про державні інтереси зроблено новий крок для узаконення масштабних лобістських, сумнівних з погляду закону комбінацій».
Коаліційні партнери пропрезидентської фракції, проте, ущипливу репліку пана Балоги залишили поза увагою і не стали коментувати свій ситуативний союз з «синьо-білими» опонентами. Проте абсолютно зрозуміло, що ніякої коаліції з Регіонами соратники прем’єра Тимошенко створювати не планують. Єдина сполучна ланка «бютівців» і «регіоналів» при голосуванні за внесення змін до закону про держзакупівлі — бізнес-інтереси, які в даному питанні у представників фракцій, що опонують, збіглися. Ось, власне, і вся математика.
До речі, в контексті прив’язки більшості нинішніх депутатів до бізнесу абсолютно нереальними уявляються і розмови, що активно мусуються, про ймовірність проведення дострокових парламентських виборів. Насамперед тому, що вибори — це апріорі ризик. І хоча деякі політологи кажуть, що, мовляв, БЮТу нині позапланова кампанія могла б дати електоральні бонуси, де ймовірність того, що великі бізнесмени однойменного блоку, після чергового народного вердикту отримають ті самі впливові владні портфелі, які вони мають зараз? Так що в будь-якому разі, краще синиця в руках. Інше питання — ефективність роботи парламенту, про яку при нинішній ситуації штучної кризи доводиться лише мріяти, хоча вона — щоденна депутатська робота, як і будь-яка інша, має бути нормою.
Нагадаємо, робота головного законодавчого органу країни була заблокована опозицією ще з кінця січня. Тоді представники Партії регіонів і КПУ почали протестувати проти того, що керівництво країни подало заявку в НАТО про приєднання України до Плану дій щодо членства (ПДЧ) на Бухарестському саміті Альянсу, який відбудеться на початку квітня. Опозиція вимагала, щоб голова парламенту Арсен Яценюк відкликав свій підпис. 5 лютого парламент так і не зміг розпочати роботу. Арсенію Яценюку в режимі нон-стоп вдалося лише закрити першу сесію ВР і відкрити другу. На наступний день спікер оголосив про те, що ВР, найімовірніше, відновить роботу 12 лютого, і це питання залежатиме від рішення фракцій, але він докладе максимум зусиль для того, щоб було знайдено компроміс з питання ухвалення постанови ВР щодо членства України в НАТО.
А тим часом, кількість законопроектів, які треба розглянути, збільшується, як сніжна лавина. Ця цифра вже становить більше 600. Але це поки не стимулює обранців нарешті взятися за них. До речі, за один неефективний парламентський день тільки на депутатській заробітній платі держбюджет втрачає 225 тисяч гривень. Чи не дуже зависока плата бездіяльності?
