Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Від чого захищати?

Близько 500 тисяч маленьких українців виховуються в інтернатах
8 червня, 2004 - 00:00

У свій час День захисту дітей асоціювався з накрохмаленою сукнею, безкоштовним морозивом, солодкою ватою та атракціонами у необмеженій кількості. А ще — з малюнками на центральному майдані міста — одвічним символом дитинства, свята і яскравості. У сучасного молодого покоління (а це 10 мільйонів українців) будуть свої асоціації з цього приводу. Малюнок на асфальті залишився, так само як і спортивні естафети, проте «Пломбір» — це вже ретро, хоча і його у цей день безкоштовно не роздають. «Веселі гірки» видозмінилися на «американські», а в руках у малечі лялька Барбі...

Цими вихідними відлуння Міжнародного дня захисту дітей нарешті докотилося і до головної вулиці столиці — святкувати вирішили 5 червня через те, що минулими вихідними у Києві відзначали День міста. У суботу Хрещатик був перетворений на суцільний дитячий майданчик. Батьки нарешті «зрадили» звичному ліміту на своє чадо (як показують дослідження соціологів, батьки проводять з дітьми в середньому сорок хвилин на добу) і присвятили їм цілий день, безвідмовно виконуючи будь-які забаганки.

Проте повернемося до ідеї цієї дати. Кореспондент «Дня» вирішив поцікавитися думкою столичних дітлахів: від чого потрібно захищати сучасних маленьких українців та чи у повній мірі вони відчувають найбезтурботнішу пору свого життя. Чотирнадцятирічний Денис з цього приводу зазначив, що дітей потрібно захищати від істеричних вчителів та нудних предметів у школі. Сам хлопець говорить, що нерідко прогулював цей заклад саме через це, тоді як набагато цікавіше почитати вдома Вальтера Скотта чи Ремарка або повозитися біля мотоцикла. Зараз хлопчаку не вистачає кишенькових грошей для того, щоб, скажімо, пригостити дівчину морозивом чи сходити у комп’ютерний клуб. Хоча влітку він збирається десь підробити. Плани на майбутнє у Дениса доволі тверезі. Адже після початкової школи планує вступити до професійного ліцею і здобувати спеціальність маляра-штукатура, оскільки нею можна непогано заробити. В майбутньому він хоче стати архітектором.

Прагматичні думки висловила й тринадцятирічна Настя. Дівчинка говорить, що загалом цілком задоволена життям. Хоча й бракує грошей на модний одяг та розваги. Найбільше їй подобається ходити до кінотеатру, хоча таке задоволення може собі дозволити приблизно раз на півтора місяця. Частіше за все вона обмежується прогулянками з подругами по місту чи візитами до «МакДональдсу», або просто дивиться телевізор.

У свята вже звикли згадувати про проблеми. Не є винятком і День захисту дітей, адже зараз дитиною бути не так легко. Як значиться в державній доповіді «Про становище дітей в Україні», поступово спостерігається збільшення кількості тих, хто почуває себе «посередньо» та «погано». А роздратованість, пригніченість та поганий настрій — ці характеристики поганого самопочуття поширені серед усіх вікових груп підлітків. У структурі захворюваності дітей до 14 років лідирують хвороби органів дихання, на другому місці — інфекційні та паразитарні, третє місце посідають хвороби органів травлення.

Крім того, на сьогоднішній день в нашій країні приблизно півмільйона дітей виховуються в школах-інтернатах, а більше ніж 37 тисяч живуть у підвалах, на горищах та вокзалах. Майже дві з половиною тисячі підлітків відбувають покарання у виправних колоніях. Разом з тим варто зазначити, що з року в рік скорочується загальна кількість закладів освіти. Так, на кінець 2002 року в Україні існувало 15 тисяч 300 дошкільних закладів на загальну кількість 1060 тисяч місць. Внаслідок реформування аграрного сектора особливо значних втрат зазнала соціальна сфера у сільській місцевості. Сьогодні з 2 648 навчальних закладів, що не працюють, 2 281 — знаходяться в сільській місцевості.

Олеся ПАЛАМАРЮК
Газета: