Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Макс ван дер Стул, який прибув в Україну на прохання російського уряду для з’ясування ситуації щодо дотримання прав етнічних росіян, провів низку зустрічей з керівниками владних структур та лідерами обласних структур товариства «Русь» у Львові, Харкові та Одесі. Глава місії ОБСЄ, щоправда, уточнив, що експерти ОБСЄ мають намір побувати в серпні, відповідно до зустрічної пропозиції уряду України, і в регіонах компактного проживання українців в Російській Федерації, звідки також надходять нарікання щодо ущемлення прав національних меншин, зокрема, української.
Варто віддати належне делікатності глави місії ОБСЄ щодо оцінок та висновків у сфері міжнаціональних взаємин. «Будь-які заяви для преси після відвідин Львова і Харкова робити поки що зарано, — сказав він в інтерв’ю кореспонденту «Дня» після зустрічі з главою Одеської облдержадміністрації Сергієм Гриневецьким. — Спершу ми маємо намір проаналізувати почуте й побачене». Однак Макс ван дер Стул не приховував, що радий атмосфері порозуміння, яка панує в міжнаціональних взаєминах в Одесі, зокрема в російській гімназії №6 «Гармонія», де побували члени місії. «Головне — я не бачу тут тертя і незгод між росіянами та українцями», — наголосив Верховний комісар. Очевидно, маючи на увазі зрослий рівень напруженості у міжнаціональних відносинах у Львові, спричинений вбивством композитора Ігора Білозора. Обмінюючись з керівництвом Одещини враженнями від перебування в древньому місті, Макс ван дер Стул, зокрема, зазначив, що «львівські події його стурбували, особливо прояви екстремізму, які довелося побачити на відеоплівці». На думку керівника делегації, було б добре, якби місцева влада вживала більш енергійних заходів або чіткіше висловлювала свою позицію щодо подібних проявів. Нема ніякої потреби, за словами глави місії ОБСЄ, й створювати якісь добровільні дружини, які нібито мають інспектувати гучномовні транслювання чи співання російськомовних пісень: «Я сподіваюся, що мені вдасться це обговорити наприкінці тижня на переговорах у Києві …» В Одесі відбувся обмін думками глави місії з порушених питань також з першим віце-мером Одеси Леонідом Сушкіним, генконсулом Росії в Одесі Михайлом Соболєвим, директором російської школи-гімназії «Гармонія» Таїсією Івановою, головою Координаційного центру Руського національного руху в Україні Віктором Горяйновим (до речі, офіцером ГРУ у відставці) та лідерами ще трьох руських товариств — членами ради Руського руху Одеси. До речі, зустрічі високого гостя відбувалися, згідно з проголошеним ним мандатом, у суворо конфіденційній атмосфері, на розмову з російським консулом М.Соболєвим не було допущено навіть заступника голови облдержадміністрації Володимира Левчука, який супроводжував делегацію ОБСЄ. Чому охорона Російського генкосульства в Одесі перегородила шлях В. Левчуку? «Це справа російського генконсула, — сказав Верховний комісар. — Кого він хоче, того й запрошує. Оскільки запрошення не було, то й на зустріч його не допустили». Такого ж підходу дотримувався Макс ван дер Стул і при обміні думками з лідерами 4 російських громад, які передали йому пакет документів-скарг.
А втім, навряд чи потрапило до пакета офіційне, завірене печаткою й підписом «Звернення зборів Руської національної громади «Русичъ» до всіх «руських громад, росіян і російськомовних громадян України». У документі, що поширювався активістами організації, зокрема, й на одеських мітингах, лідери Руського руху прямо демонструють неприйняття політичного курсу державного керівництва України, зокрема, «невиконання Президентом України Л.Кучмою своїх передвиборних заяв і обіцянок (двомовність, союз з Росією та Білоруссю…). А замість цього, говориться в документі, «Україна не тільки блокувала створення єдиної союзної держави, а й ініціювала створення різних «коридорів» і «дуг» антиросійської спрямованості», «Україна активно проводить зовнішню політику явно прозахідної орієнтації, спрямовану на зближення з країнами Північноатлантичного альянсу» тощо. А тому, підсумовують автори звернення, ми залишаємо за собою право, «в разі невиконання знову обраним Президентом України» наших вимог, «ініціювати рух по створенню в межах України Руського національного державного (!? — Авт. ) автономного утворення, здатного захистити наші етнічні, політичні, економічні, соціальні та інші права».
А тепер зважимо все: в тій же Одесі, де проживає близько третини етнічних росіян, працює більшість російськомовних шкіл та дитсадків, виходять російською мовою майже всі газети, теле- та радіопрограми, викладаються тією ж російською мовою дисципліни у місцевих вузах, діє російський театр тощо. Однак викликає протести активістів «Русича» «тенденція до скорочення російських шкіл». Іншими словами, українська більшість тієї ж Одеси нахабно хоче у своїй державі навчати дітей державною мовою. Ні, не у «мовній» політиці справа, як випливає із «звернення». Йдеться про далеко більше. І навряд чи тут здатний допомогти «русичам», дії яких уже можуть підпасти під Кримiнальний кодекс України, Верховний комісар ОБСЄ…
