Зворотною картинкою цього сценарію постав цієї ночі телеканал
«1+1» , що впав жертвою власного прагнення протягом усієї виборчої
кампанії підігравати владі, зберігаючи при цьому обличчя більш-менш об'єктивного
(а точніше кажучи, професійного) висвітлення ситуації. Отже, а також через
відсутність конкретного, офіційного господаря каналу від влади та явного
«неуспіху» — для репутації головного кандидата — пам'ятного «Епіцентру-дебатів»
з Леонідом Кучмою, «1+1» не опинився в стані тих, хто, не покладаючи рук,
кував перемогу, забиваючи конкретно цвяхи, без усіляких «загравань» з опозицією.
Що в результаті? В результаті, команді О. Роднянського з набагато більшою
енергією, ніж тому ж «Інтеру», слід нині доводити свою лояльність владі.
(До речі, парадокс — в усьому світі конкуренція йде за глядача. В усьому
світі конкуренція є двигуном більшого плюралізму та вільнодумства в ЗМІ.
У нас же — конкуренція йде за «одобрямс» від влади. Бо в нас, як і за радянських
часів, у критичні дні мало кого хвилюють рейтинги. Рейтинги в нас «намалює»
монополія влади на інформацію, зрештою, якщо навкруги одна думка, то чи
є різниця, який тираж копії газети «Правда»? Головне, щоб це була саме
копія «Правди», а не щось інше!) В першу післявиборну ніч свою лояльність
«1+1» намагався продемонструвати вже звичним для себе способом: плюралізмом,
при якому представників усіх тих, «хто не з нами», треба було виставити
«ідіотами».
Закінчення на сторінці "Подробиці"
