«Чому не зайшли, не пояснили?» — дивується Леонід Родіонович. З’ясувалося, що у зв’язку з відновленням Госпітальних укріплень історико-архітектурної пам’ятки XVIII-XIX ст. «Київська фортеця», більше відомої як музей «Косий капонір», «малі архітектурні форми» в проект реконструкції ніяк не вписувалися. Проти відродження історичного минулого автор листа не заперечував, тим більше що заступник директора управління житлового господарства Печерського району Михайло Семенович Іоничев особисто пообіцяв: через місяць буде йому, як пільговику, новий гараж. Після вказаного терміну у зв’язку з переходом на іншу роботу, він же порадив звернутися безпосередньо до начальника служби благоустрою Юрія Федоровича Харченка. Але відповідь прийшла поштою вже від ... першого заступника директора державного комунального підприємства (ДКП) району Галини Яківни Хорошун. У листі інваліду повідомлялося, що прохання його про встановлення гаража розглянуто, право в нього на це є, але щоб ним скористатися, необхідно подати п’ять довідок. На протезах, але він їх «подав», а у відповідь отримав iще один документ від 03.11.98 про неможливість районною комісією підібрати місце для гаража «внаслідок відсутності технічних умов». Спроба потерпілого знайти правду у приймальні міського голови Олександра Омельченка по телефону успіхом також не увінчалася...
У вузькому дворику шестиповерхового будинку, в якому живе Леонід Родіонович, мені зустрівся під сніговою брилою, упритул до стіни будинку, славний витвір запорізьких автобудівників. А всяка гаражна всячина громадиться тепер у квартирі інваліда.
«З жеку вже телефонували, щоб прибрав свою техніку, — розповідає Чорнолуцький, — а то розбомбимо, кажуть, коли скидатимемо з даху сніг. Ну й нехай...» У словах немолодої вже, виснаженої життям людини, звучить образа: «Навпроти будинку автостоянку споруджують, а місця для гаражів інвалідів знайти не можуть. А ще, кажуть, на звільненій території побудують кафетерій і гармату в музеї поставлять, щоб стріляла за годинником, як у Петропавлівській фортеці. Якщо ми не вкладаємося в чиїсь плани, якщо це нормально — ганяти інвалідів по інстанціях, нехай нам тоді просто скажуть правду. За неї я ладен віддати свій «Запорожець», — все одно на вулиці розтягнуть».
Директор «Київської фортеці» В’ячеслав Якович Кулинич на моє запитання про різні нехороші чутки відповів, що якось почув байку ледь не про стриптиз-бар на ввіреній йому території. «А ви помітили, яку чудову площу ми звели на місці пустирів, руїн, звалищ і щурячих нір? Що ж до гаражів, вони знаходилися в так званій зоні відчуження».
У М. С. Іоничева я поцікавився: «Як же так, адже обіцяли людині гараж?». І Михайло Семенович пригадав: «Справа та була термінова, авральна, от і вийшло — знесли, а потім уже почали заміну шукати. Загалом, більше розповість Юрій Харченко».
На жаль, Юрій Федорович від інтерв’ю відмовився категорично — для цього, мовляв, існує прес-центр при райадміністрації. Та все ж, у останній момент, він поскаржився на страшенну складність цієї справи. Знесли поки лише 7 гаражів і вже виникають конфліктні ситуації, а треба прибрати ще 49. Добре, що всього 17 iз них належать пільговикам. Однак що ж запропонувати замість цього? Комісія на чолі з архітектором Печерського району з відповідною територією так і не визначилася...
З ще одним автором офіційного листування — Г. Я. Хорошун — зустрітися не вдалося у зв’язку з її перебуванням на сесії. Керівник прес-центру Печерської райадміністрації Ігор Михайленко інформацією не володів, але пообіцяв розібратися, запевнивши мене, що інвалідів скривдити ніхто не дасть.
Спробуємо поглянути на цю історію неупереджено. По-людськи зрозумілі мені почуття обдурених інвалідів. Вважаю, що і працівники відповідних служб Печерського району не в захваті від тривалого розв’язання проблеми. Однак, хто насмілиться обговорювати розпорядження, спущене згори? Загалом хотіли як краще, а вийшло як завжди. От що вражає: справа-то воскресіння старовини — благородна, в інтересах міста, тільки чомусь не окремих його, найменше захищених громадян. Адже результати поквапливості передбачити було неважко...
ВІД РЕДАКЦІЇ: «День» має намір активно стежити за даною ситуацією, поки відповідальними організаціями її не буде вирішено.
№229 28.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
