Учора в Україні з одноденним візитом перебувала делегація американських конгресменів. Склад візитерів — більш ніж представницький. І не лише кількісно: лише прізвища сенаторів Джона МакКейна і Гілларі Клінтон чого вартують. МакКейн — досить знана і впливова фігура в американській політиці: ветеран В’єтнамської війни, брав участь у президентській кампанії Штатів у 2000-му році (хоч і безуспішно — кандидатом, а потім і президентом став Джордж Буш). Торік точилося чимало дискусій, кого ж він підтримає на останніх президентських виборах США — Джорджа Буша чи Джона Керрі. Він підтримав нинішнього американського керівника. Про рівень популярності Гілларі Клінтон навряд чи варто говорити: колишня «перша леді» США, один із імовірних кандидатів на президентську посаду від Демократичної партії, сенатор, який користується великою повагою серед виборців. На додаток до всіх заслуг позаторік вона випробувала свої письменницькі здібності, написавши мемуари «Жива історія». Випробування виявилось успішним: книга одразу стала бестселером. Гілларі одразу стала взірцем громадського діяча, мужньої і мудрої жінки, яка вміє тримати удар у найтяжчі хвилини. (Такий однозначний висновок у читачів формується після прочитання переживань екс-«першої леді» у зв’язку зі скандалом із практиканткою Білого дому). В Україну пані Клінтон прибула втретє. «Це найбільш щасливий візит, який у мене був», — наголосила вона вчора журналістам. «Я побачила результат того, як люди вели боротьбу за демократію в Україні, і вони перемогли», — сказала сенатор. Вона побажала успіху українському народу і новій владі в досягненні високих стандартів життя суспільства. «США будуть вашим партнером у досягненні цієї мети», — наголосила вона.
У Києві конгресменів зустрічали на найвищому рівні: Президент, прем’єр-міністр, спікер. За підсумками всіх зустрічей американські гості наголошували на тому, що Конгрес США найближчим часом обговорить питання скасування поправки Джексона-Веніка щодо України (законодавчий рудимент часів «холодної війни», що забороняє надання офіційних кредитів країнам, які обмежують еміграцію своїх громадян). За словами Дж. МакКейна, в Києві порушувались питання допомоги в поліпшенні економіки України, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Говорили про сприяння у прагненні Києва отримати членство в СОТ, ЄС та інших міжнародних організаціях. Одна з таких, вочевидь, НАТО. Це питання також конгресмени не обійшли увагою. Президент Віктор Ющенко, зокрема, відзначив необхідність проведення роз’яснювальної роботи серед українців щодо діяльності НАТО. Він наголосив, що Україна робить багато для розвитку відносин із Альянсом, однак громадяни недостатньо обізнані з метою і функціями цієї організації. Під час бесіди глава держави висловив сподівання на розуміння і підтримку іншими країнами євроатлантичних прагнень України. Це фактично перша більш- менш чітка заява Віктора Ющенка щодо НАТО. Досі він цю тему обминав, віддаючи перевагу розмовам про ЄС. Нагадаємо, 22 лютого Президент зустрінеться з керівництвом Альянсу у Брюсселі, де давно чекають на пропозиції Віктора Ющенка щодо майбутніх відносин.
Учора ж стало відомо, коли відбудеться візит Віктора Ющенка до США. Як повідомив віце-прем’єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук, це станеться на початку квітня. У відносинах України та США, схоже, наступає справжня політична весна.
