Учора голова Верховної Ради України Володимир Литвин прибув до США. Що це означає за формою та суттю — питання. Взагалі одним із наслідків передвиборної боротьби є суттєве звуження поля для маневрів офіційного Києва на західному напрямку.
У переліку офіційних осіб, які прийматимуть українську делегацію, — сенатор Рiчард Лугар, добре відомий в Україні, голова сенатського комітету із закордонних справ. Як відомо, президент США Джордж Буш призначив сенатора Лугара своїм представником на президентських виборах в Україні — отже, про що йтиметься на американсько- українських переговорах, здогадатися неважко. Особливо якщо зважати на те, що за пару днів сенатор Лугар прибуде до України. Особливо в контексті того, що офіційні й неофіційні заяви представників Сполучених Штатів одна в одну повторюють заяви представників Ради Європи, ОБСЄ, Європейського Союзу: вибори в Україні не відповідають базовим демократичним стандартам і проходять з численними порушеннями, кандидати не мають рівного доступу до ЗМІ, кампанія не є чесною. Саме в цьому контексті цікавою виглядає дипломатична активність офіційного Києва наприкінці минулого тижня — в один і той же день в Україні побували президент Росії Володимир Путін, якого в Криму зустрічали Президент України Леонід Кучма і прем’єр-міністр Віктор Янукович, кандидат у президенти, і Влодзімєж Цімошевич, міністр закордонних справ Польщі (у Києві). Бліц-візит Цімошевича проходив від імені Ради Європи, в якій розпочалося польське головування.
Зустрічі з Президентом Кучмою і прем’єр-міністром Януковичем стояли в попередній програмі візиту Цімошевича. Як він зізнався, те, що йому не довелося зустрітися з Леонідом Кучмою, для нього не було несподіванкою: польський міністр з розумінням поставився до зустрічі між Кучмою та Путіним. З приводу ж того, що Януковича також не було в цей момент у Києві, Цімошевич висловив жаль. «Я розумію, що Леонід Кучма 12 листопада приймав в Україні Володимира Путіна. Також я хотів зустрітися з паном Януковичем. Я розумію, що пан Янукович дуже зайнятий веденням передвиборної кампанії. Але мені жаль, що ця зустріч не відбулася. Тому що я хотів продемонструвати об’єктивність місії, з якою я сюди прибув», — зазначив міністр. Бо йому не хотілося виглядати одностороннім: з конкурентом Януковича — Віктором Ющенком Цімошевич зустрівся. Також без проблем він зустрівся з головою Верховної Ради Володимиром Литвином, головою Центральної виборчої комісії Сергієм Ківаловим. Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко висловлював у п’ятницю співчуття палестинському народу з приводу смерті Арафата, і його відсутність у Києві була природною.
Польський міністр по завершенні своїх зустрічей у Києві, зокрема, нагадував про міжнародну реакцію на те, як відбувся перший тур виборів в Україні, заявляв, що хід виборів матиме вплив на відносини України з Вашингтоном і європейськими партнерами, що українські вибори важливі не лише для самої України, а й для її партнерiв. Наразі пан Цімошевич очолює Комітет міністрів Ради Європи, чия позиція для Києва не може бути маловажливою з огляду на президентські вибори, оцінку яким даватиме в тому числі й Рада Європи. У будь-якому випадку пан Цімошевич наголосив, що Польща використовуватиме своє членство в цій організації задля того, аби «уникнути поширення думки про розподіл» у Європі. Міністр нагадав, що місяць тому він разом із німецьким колегою Йошкою Фішером представили спільну концепцію розвитку співпраці ЄС зі Східною Європою — зокрема, з Україною. Він повідомив, що ці «цікаві пропозиції були дуже добре сприйняті», і «ми повернемося до дискусій на цю тему після президентських виборів».
Литвин і Ківалов справили, як можна судити, непогане враження на польського міністра. Він також сказав, що не допускає думки, що вибори в Україні будуть визнані нечесними й недемократичними. Власне, це все, що він вважав за потрібне оприлюднити. Щоправда, про свій жаль з приводу того, що йому так і не довелося зустрітися з одним iз кандидатів у президенти, Цімошевич сказав кілька разів, що саме по собі досить красномовне.
Американські мас-медіа вже поширювали інформацію про те, що Буш після свого повторного обрання дзвонив Путіну й начебто вимагав припинити втручання. Наскільки це правда, судити важко. Однак те, що Захід — як США, так і європейська спільнота — лише зараз починають цікавитися майбутнім України по-справжньому, демонструють призначення сенатора Лугара та візит міністра Цімошевича. На цьому тлі зміни у дипломатичному графіку зустрічей у Києві виглядають як відмова від багатовекторності.
Правда, вчора, коли верстався номер, стало відомо, що відбулася телефонна бесіда між Президентом України Леонідом Кучмою та його польським колегою Александром Квасневським. Вони обговорили «актуальні питання двосторонніх відносин та міжнародну проблематику», а також домовилися про зустріч. У ході бесіди Леонід Кучма поздоровив Александра Квасневского з 50-річчям...
P.S. Під час прес-конференції міністр закордонних справ Польщі Влодзімеж Цімошевич повідомив, що очікування щодо Року Польщі в Україні «у цілому» виправдалися. «Передовсім ми задоволені тим, що були презентовані проекти в різних містах України, а не лише столиці. Сподіваюсь, що сотні тисяч, може, й мільйони українців краще пізнали Польщу за цей час», — наголосив він. Газета «День» зі свого боку продемонструвала главі зовнішньополітичного відомства Польщі власний вклад у Рік Польщі. Зокрема міністру було подаровано останню книжку із серії «Бібліотека газети «День» «Війни і мир» з дарчим написом головного редактора Лариси Івшиної. Аналогічні видання польською мовою про історію і сучасність українсько- польських відносин будуть передані президенту Польщі Александру Квасневському та міністру оборони Єжи Шмайдзинському.
