Уряд Віктора Януковича все-таки встановив рекорд із економічного зростання. Після довгих уточнень і перерахунків з’ясувалося, що валовий внутрішній продукт України в 2003 році збільшився на 9,3%. Таким чином, на 0,3% перекрите досягнення 2001 року, коли прем’єр Віктор Ющенко досяг результату 9%. І хоча для абсолютної більшості українців ці цифри — лише статистика, відчувалося, що встановлення рекорду для нинішнього Кабміну — справа принципу. Ще в січні, коли Держкомстат дав показник зростання в 8,5%, перший віце- прем’єр Микола Азаров одразу заявив: це число ще коректуватимуть, і воно становитиме не менш як 9%. Так і сталося, з чим економічний блок уряду тепер уже цілком офіційно можна привітати.
Найбільш явним досягненням нинішнього Кабміну виглядають зміни в структурі української економіки. Лідером зростання за підсумками року стало машинобудування, яке за цей період збільшило виробництво більше ніж на третину. І хоча головну промислову потужність країни все ще становить виробництво нехитрих виробів із металу, бурхливе зростання в наукоємних галузях вселяє оптимізм. Максимальну швидкість, схоже, розвинуло й українське будівництво, де річне зростання становило 23%. Вражаючий розвиток цього сектора також вказує на загальне оздоровлення економіки. Рентабельність будівельного бізнесу виглядає непристойно високою, але високий попит на нові квартири стимулює подальше зростання цін на житло. Крім іншого, це свідчить і про реальне покращання добробуту українців.
Коментуючи економічні підсумки 2003 року, прем’єр- міністр Віктор Янукович заявив, що вважає роботу свого уряду успішною. Серед головних успіхів він назвав створення коаліції з парламентською більшістю, а також «практично стовідсоткове виконання своєї програми». При цьому він одразу повідомив, що найближчим часом варто чекати змін у складі Кабміну, чим явно спантеличив лідерів фракцій, які мають там своїх представників. Нагадаємо, що остання кадрова перестановка — заміна на посту міністра економіки Валерія Хорошковського на Миколу Деркача — пройшла не без складнощів. I саме через, скажімо так, неповну узгодженість цього рішення з однією iз фракцій парламентської більшості. Поки що серед депутатів нема навіть жодних чуток стосовно чергової «жертви».
А щодо стовідсоткового виконання програми Кабінету Міністрів, то тут прем’єр, схоже, погарячкував. Ті, хто не полінується знайти та почитати брошуру з обіцянками, які уряд давав рік тому, виявлять поспішність цієї заяви. З найболючіших проблем, які уряду, всупереч обіцянкам, не вдалося вирішити донині, звертає на себе увагу відсутність реєстрації малого бізнесу за принципом одного вікна. Крім того, Кабмін так і не наважився обмежити природних монополістів у питанні формування цін. До кінця 2003 року планувалося створити незалежні комісії, з якими державні компанії- монстри будуть зобов’язані узгоджувати тарифну політику. Але, очевидно, влада та шарм прем’єра не всесильні. Експортери так і не дочекалися «дієвих заходів» із погашення заборгованості держави з повернення ПДВ. А весь український бізнес так і не отримав від Кабміну обіцяної програми перехідного періоду до вступу до Світової організації торгівлі. Судячи з усього, кожен у «цей СОТ» пірнатиме окремо. А якщо не випірне — це вже не урядовий клопіт. Кабмін не зміг досягти обіцяного зростання в 3,5% в аграрному секторі. Так само чітко прописане в програмі зобов’язання — запустити Євроазіатський нафтотранспортний коридор — поки що не виконали.
Загалом, якщо говорити про відсоток виконання програми уряду, то можна стверджувати — виконали більшу частину. Що, в принципі, саме по собі є хорошим показником. Зрештою, уряд обіцяв зростання ВВП на 5%, а забезпечив 9,3%; обіцяв зростання експорту на 5%, а вийшло майже на 30%; обіцяв приріст прямих іноземних інвестицій на 1 мільярд доларів, досяг цього результату всього за 9 місяців. Знижено деякі податки, а головне, реальна заробітна плата українців, як і обіцяли, зросла на 15%. А отже, до передвиборного періоду уряд може вступати сміливо. (Якщо, звісно, прем’єр стане кандидатом від більшості.) Очевидно, саме тоді, в листопаді, результат нинішнього прем’єра і стане найоб’єктивнішою оцінкою економічних досягнень. Хоч як би злословили, Центрвиборчком усе ж вiдрізняється від Держкомстату.
