Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Відставка генпрокурора неминуча - вважають народні депутати

17 липня, 1997 - 00:00

Призначення Валерія Пустовойтенка на пост прем'єр-міністра неминуче потягне за собою значні кадрові переміщення. Точкою відліку "прорубування кадрів" має стати, як уважають деякі депутати, боротьба за пост Генерального прокурора України.

Багато хто з парламентаріїв стверджують, що двохмісячна епопея протистояння генпрокурора і Верховної Ради завершиться ще цього тижня не інакше, як відставкою Григорія Ворсінова. Мовляв, таке рішення однаково прийнятне як для Президента, враховуючи постійні кадрові рокіровки, так і для парламенту, в якому вже давно зріє незадоволення діяльністю генпрокурора. Група "Реформи" відкрито вимагає відставки Г. Ворсінова, мотивуючи її необхідність, м'яко кажучи, одіозністю особи генпрокурора. Авторитет останнього значно похитнувся через його небажання втручатися в конфлікти, пов'язані зі скандальною приватизацією, постійними суперечностями між прокуратурою й комісією Григорія Омельченка.

Проте ставлення до Ворсінова парламентаріїв неможна назвати однозначними. Багато хто - в основному депутати-комуністи - називають генпрокурора "чесною людиною", пояснюючи саме цим його "стриману позицію". Частина депутатів нарікає на те, що генпрокурор перебуває між молотом і ковадлом, (враховуючи звуження його повноважень Конституцією України), й тому не має можливості "нормально працювати". Головну ваду Г. Ворсінова депутати вбачають у тому, що він очолив Генпрокуратуру саме під час правління тепер уже екс-прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Цим і пояснюють значне послаблення позицій Г. Ворсінова останніми тижнями. І хоча відставка генпрокурора відкрито ще не дебатується, в кулуарах парламенту вже обговорюють можливі кандидатури на цей пост.

Оксана ПАНЧЕНКО, журналіст
Газета: