Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вигравати на своїй подачі

28 вересня, 1997 - 00:00

Початок

До стислого переліку кумирів середини 90-х ми не випадково включили "зірок" легкої атлетики та художньої гімнастики. Адже з цими двома популярними видами спорту напряму пов'язані колізії, в центрі яких Валерій Борзов опинився фактично з власної ініціативи. В першому випадку - добився свого обрання президентом ФЛАУ. Це викликало неоднозначну реакцію не лише в зв'язку з додатковим почесним обов'язком дворазового олімпійського чемпіона (і яким за ліком на той момент?). А й через болючі рокіровки безпосередньо у відділі легкої атлетики Держспорткомітету.

У другому випадку - гучна історія з "обрізанням" повноважень ФХГУ і, паралельно, реєстрацією єдиної Федерації гімнастики. Яка, танцюючи від спортивної гімнастики, мимоволі поглинала "художниць". Адже така автономія (більш-менш прийнятна, для ритміки), виглядала надто вже примарною для гімнастики художньої. Та й прикрою морально, пам'ятаючи про два "золота" і три "бронзи" українських грацій Олександри Тимошенко, Оксани Скалдіної, Катерини Серебрянської, Олени Вітриченко, починаючи із Сеула-88. І все б нічого, враховуючи, що унітарні гімнастичні структури - звично практика абсолютної більшості країн-суб'єктів ФІЖ. Але опоненти Валерія Борзова легко знайшли серйозну зачіпку, адже його дружина, неодноразова чемпіонка світу та Олімпіад Людмила Турищева якраз успішно і балотувалася на керівний пост нового гімнастичного об'єднання.

Рус.

К сокращенному перечню кумиров середины 90-х мы не случайно включили "звезд" легкой атлетики и художественной гимнастики. Однако с этими двумя популярными видами спорта напрямую связаны коллизии, в центре которых Валерий Борзов оказался фактически по личной инициативе. В первом случае - добился своего избрания президентом ФЛАУ. Это вызвало неоднозначную реакцию не только в связи с дополнительной почетной обязанностью двукратного олимпийского чемпиона (и которым по счету к тому моменту?). Но и из-за болезненных рокировок непосредственно в отделе легкой атлетики Госспорткомитета.

Во втором случае - громкая история с "обрезанием" полномочий ФХГУ и, параллельно, регистрацией единой Федерации гимнастики. Которая, танцуя от спортивной гимнастики, мимо воли поглощала "художниц". Однако такая автономия (более-менее понятная, для ритмики), выглядела уж очень неосуществимой для гимнастики художественной. Но и обидной, с моральной точки зрения, помня про два "золота" и три "бронзы" украинских граций Александры Тимошенко, Оксаны Скалдиной, Екатерины Серебрянской, Елены Витриченко, начиная с Сеула-88. И все бы ничего, учитывая, что унитарные гимнастические структуры - привычная практика абсолютного большинства стран-субъектов ФИЖ. Но оппоненты Валерия Борзова легко нашли серьезную зацепку, потому что его жена, неоднократная чемпионка мира и Олимпиад Людмила Турищева как раз успешно и баллотировалась на руководящий пост новой гимнастической организации.

Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ, "День"
Газета: