Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ВІЛ — не вирок

Проект «Мама+» допоміг 200 немовлятам залишитися в сім’ї
26 червня, 2007 - 00:00

У Києві, Донецьку та Сімферополі завершився дворічний проект «Мама+», запроваджений Всесвітнім дитячим фондом під патронатом королеви Швеції «Лікарі світу — США» та Агентством США з міжнародного розвитку (АМР- США) для підтримки вагітних ВІЛ- інфікованих жінок і тих жінок, котрі вже народили дитину з таким же діагнозом. Цей проект є дуже актуальним, оскільки проблема передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини стоїть у нас дуже гостро, — так само, як проблема відмови матерів, коли вони дізнаються про ВІЛ-позитивний статус дитини. Фахівці стверджують, що в Україні так чинить кожна п’ята матір.

Власне, на те, щоб матері не відмовлялися від своїх немовлят, й була спрямована робота міжнародної громадської організації. «Як свідчить досвід, до такого вчинку мати спонукає фінансова скрута, відсутність психологічної підтримки, — вважає виконавчий директор «Лікарі світу — США» Томас Догерті. — За два роки роботи ми досягли значних успіхів, надаючи послуги сотням жінок та їхнім родинам. Так, завдяки зусиллям проекту понад 200 дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями, які спочатку захотіли від них відмовитись, залишилися у своїх біологічних сім’ях, а дев’ять дітей, які вже жили в дитячих будинках, оскільки від них відмовилися ще раніше, мали щастя знову повернулися до матерів».

Оскільки проект «Мама+» підтримали державні соціальні служби та Міністерство у справах молоді, сім’ї та спорту, безпосередня робота з матерями (психологічні консультації, консультації соціальних працівників тощо) проводилися безпосередньо в пологових будинках, а також спеціальних центрах матері та дитини, у яких з такими ж проблемами проживають матері (і здорові — теж) на 7—9-му місяці вагітності та після пологів.

«Це — дуже серйозна проблема для України, оскільки тенденції у вас невтішні, — темпи поширення ВІЛ не знижуються, тож можна очікувати, що епідемія СНІДу буде поширюватися й надалі, — переконаний голова місії Агентства США з міжнародного розвитку в Україні, Молдові та Білорусі Ерл У. Гаст. — Хоча в цих трьох містах, у яких ми здійснили проект, є найбільша кількість ВІЛ-інфікованих людей, насправді ця інфекція в Україні вже не прив’язана до певного регіону — СНІД є усюди. Тому, на жаль, ми прогнозуємо, що найближчим часом у вас буде зростати й кількість випадків інфікування ВІЛ і дітей». Два роки цей проект реалізувався за підтримки Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ». Тож після його закінчення ця організація взяла на себе обов’язок продовжувати роботу. «Наша мета — щоб принаймні в кожному обласному центрі діяла спеціальна служба для роботи з вагітними ВІЛ-інфікованими жінками. Я б дуже хотів, щоб з пілотних цей проект став всеукраїнським, але потрібно, щоб до цього долучилися Міністерство у справах молоді, сім’ї та спорту та Міністерство охорони здоров’я», — зауважив голова координаційної ради «Всеукраїнської мережі...» Володимир Жовтяк.

40 державних і недержавних установ й 150 фахівців, які пройшли спеціальне навчання, — такий вітчизняний контингент був задіяний у «Мамі+». Нині всі його учасники сподіваються, що принаймні згортання роботи не буде і держава візьме на себе більше частину зобов’язань. А тим часом Агентство США з міжнародного розвитку обіцяє почати впровадження в Україні ще одного проекту, спрямованого на підтримку сімей, яких торкнувся ВІЛ-СНІД.

ДОВІДКА «Дня»

В Україні практика відмов матерів від новонародженої, навіть здорової дитини є досить поширеною. За даними МОЗ, у 2004—2006 роках в пологових будинках матері залишили майже 3,8 тисячі немовлят. Основні причини — психологічна на фізіологічна незрілість, відсутність житла, асоціальна поведінка, небажана вагітність. Через таку тривожну ситуацію на базі пологових будинків і соціальних служб почали створюватися консультаційні пункти, у які поступала інформація про те, що котрась мати хоче відмовитися від дитини. Для роботи з такими жінками готувалися фахівці, завданням яких було переконати матір не залишати дитину. З 2005 року в Україні запрацювало понад 370 таких пунктів. У результаті у 2006 році з 482 матерів, які хотіли відмовитися від дитини, 311 змінили намір. 100% успіху має така робота в Харкові, 71% — в Черкасах, 61% — в Києві, 50% — в Дніпропетровську. Також впродовж цього року тенденцію до зменшення кількості відмов від дитини фахівці помітили в Одесі, Донецьку, Сумах та Києві.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: