Через місяць керівники України, Росії, Білорусі та Казахстану мають підписати проекти угоди про створення єдиного економічного простору та концепції цього простору чотирьох країн, схвалені у п’ятницю групою високого рівня, яка засідала наприкінці минулого тижня у столиці Казахстану. Схвалено також проект спільної заяви президентів. «Метою... Єдиного економічного простору є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасників і підвищення рівня життя громадян», — цитує проект угоди служба першого віце-прем’єра України Миколи Азарова, який очолював українську делегацію. Сторони узгодили визначення ЄЕП: «...об’єднує митні території держав-учасників, де функціонують механізми регулювання економік, що базуються на єдиних принципах». У рамках ЄЕП забезпечується вільний рух товарів, послуг, капіталу та робочої сили, єдина зовнішньоторговельна та узгоджена внутрішня економічна політика — тією мірою, якою це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції та підтримки макроекономічної стабільності в умовах взаємної лібералізації ринків. Водночас служба першого віце-прем’єра зазначає, що комплекс заходів щодо формування ЄЕП допрацьовуватимуть.
Згідно з проектом концепції, єдиний економічний простір формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої та різношвидкісної інтеграції. (З огляду на те, що у світі давно вже відпрацьовані принципи та підходи створення різного роду міжнародних економічних співтовариств, найяскравіші приклади — СОТ та ЄС, згадка про швидкості викликає в цьому випадку асоціацію з черговим винаходом велосипеда). Терміни переходу до вищих рівнів інтеграції визначає кожна держава самостійно. Правовою основою формування та діяльності єдиного економічного простору є національні законодавства держав- учасників, міжнародні угоди та рішення інституційних органів ЄЕП, які створюватимуться. Сторони також зазначили, що формування та діяльність єдиного економічного простору відбуватиметься з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі, приєднатися до якої планує кожна з чотирьох держав. При цьому саме ЄЕП буде відкритим для приєднання інших країн. Першим етапом інтеграції в рамках ЄЕП визначено створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових та інших спеціальних захисних заходів, дотримання єдиних правил конкуренції та різних форм державної підтримки. Таку позицію принципово відстоювала українська делегація. Базова угода набуде чинності після ратифікації на національному рівні кожної зі сторін. Експерти продовжать роботу з формування комплексу заходів — так званої «дорожньої карти» створення ЄЕП (проект тексту цього документа підготовлено, але за наполяганням української делегації не включено до складу договору, який мають підписати). Група високого рівня, яка вже фактично завершила роботу, очевидно, звернеться до президентів чотирьох країн із проханням продовжити її мандат на період формування ЄЕП для завершення роботи над «дорожньою картою» й аналізу практичних економічних наслідків цього процесу.
Як відомо, головним каменем спотикання для України в питанні створення ЄЕП був намір створити в рамках цієї організації наднаціональний орган, що суперечить нашій Конституції. Крім того, у відомій постанові парламенту, що загалом вітала намір створити ЄЕП, містилася умова, щоб цей простір не суперечив курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію і не заважав вступу нашої країни до СОТ. Ці положення і визначили вектори «боротьби», яку вела зі своїми партнерами на «просторових» переговорах українська делегація. Загалом визнаючи необхідність чогось такого, що визначало б конкретні кроки в рамках концепції ЄЕП, Україна все ж таки зуміла істотно знизити статус цього органу. Тепер він не буде називатися ані наднаціональним, ані міжнаціональним, сказало «Дню» близьке до уряду поінформоване джерело, а тільки єдиним координуючим. (Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв напередодні прийняття групою згаданих проектів, називав цей орган комісією з торгівлі та тарифів, яка працюватиме самостійно, «визначаючи в інтересах усіх держав ті рішення, які потрібно приймати»).
Багато часу сторонам знадобилося для процедурних питань. Так, для ради глав держав простору після порівняно невеликих дебатів пройшов принцип «одна країна — один голос», причому рішення тут прийматимуть не більшістю, а консенсусом. Складніше проходило рішення, що визначає правила гри в єдиному координуючому органі, якому сторони на основі міжнародних договорів погодилися делегувати частину своїх повноважень. Рішення в ньому, згідно з проектом, мають приймати «зваженим голосуванням». Природно, Росія зробила спробу повністю підім’яти «орган» під себе, застосувавши принцип, аналогічний акціонерному. Роль акцій відігравав економічний потенціал кожної країни, а конкретно: обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП). Причому російська сторона пропонувала, щоб рішення в деяких випадках приймати більшістю голосів у 2/3 сукупного ВВП, що виробляють країни-учасники ЄЕП. Україна, природно, виступила проти, оскільки в цьому випадку одна, зрозуміло яка, країна могла б ігнорувати голоси всіх інших учасників. Внаслідок складних маневрів зійшлися на тому, що конкретна кількість голосів у цьому єдиному координуючому органі не буде постійною і визначатиметься конкретними угодами.
Разом із Білоруссю Україна домоглася також прийняття пункту, що дозволяє коректувати результати «зваженого голосування». Відповідно будь- яка країна може подати раді глав держави пропозицію про перегляд рішення, прийнятого єдиним «координатором і регулятором». Крім того, прийняті документи передбачають, що окремим міжнародним договором буде прийнято механізм компенсації, який застосовуватимуть у тому випадку, якщо рішення, прийняте керівними органами ЄЕП у спільних інтересах «четвірки», завдає економічних збитків одній із країн-учасниць. Як пояснило джерело, компенсація надходитиме із відповідного фонду, створеного в рамках «простору».
Цікаво, що зона вільної торгівлі, створювана як пробний камінь дієвості ЄЕП також буде, за словами джерела, різношвидкісною, тобто кожна країна зніматиме існуючі обмеження у міру своєї готовності до цього. Відрадно лише те, що сторони погодилися з українською позицією, згідно з якою така зона є першим етапом у створенні ЄЕП. «Це дуже важливо, — акцентує джерело. — Якщо зона виявиться успішною, і ми відчуємо ефект від її роботи, то рух у напрямку подальшого будівництва ЄЕП, можливо, буде продовжено. Якщо ж «зона без вилучень» виявиться просто політичним обручем для створення економічного простору, тоді скажемо: нам це не потрібно». За словами джерела, європейські структури сьогодні застері гають Україну від прийняття зобов’язань, які б не дозволяли їй надалі інтегруватися до Євросоюзу та інших структур навіть і у перспективі. У зв’язку з цим було зазначено, що якщо спочатку в ЄЕП порушували питання про одночасний, синхронізований вступ до СОТ, то у прийнятих в Астані документах йдеться про те, що країна, прийнята до цієї організації першою, сприятиме й іншим.
Певні «шорсткості», здатні загальмувати процес євроінтеграції України, як вважає джерело, у прийнятих документах все ж таки існують. Однак, на його думку, вони зможуть виявитися лише після того, як ЄЕП «проїде» стадію створення зони вільної торгівлі та рухатиметься далі «дорожньою картою». Але у велику швидкість велосипеда, який винаходить «четвірка», сьогодні мало хто вірить, а тому співрозмовник «Дня» зазначає, що це гальмо може спрацювати тільки в дуже віддаленій перспективі.
