Золоті коні скіфської пекторалі, вірний супутник козака Мамая, який на кожній картині відпочиває разом зі своїм господарем від далеких походів, — стародавнє мистецтво не дає нам забути про те, що з давніх часів коні служили нашим предкам, чи то був баский і гордий кінь козака, чи тиха працьовита конячка «гречкосія». «Привів коня кувати, як кузня згоріла», «Який кінь везе, то його ще й поганяють», «Знайся кінь з конем...», «На чужому коні далеко не поїдеш», «Коні не винні» — народна мудрість немислима без «кінської теми».
На початку 1990-х років українським коням загрожувала небезпека залишитися тільки в фольклорі — кінний спорт «шкутильгав на всі чотири ноги»: найкращі спортсмени поїхали за кордон, там же опинилися найкращі коні. За останні роки, рівнобіжно з економічним піднесенням країни, поступово відроджуються й українське конярство, і кінний спорт. Звичайно, справедливим є твердження про те, що коні — дороге захоплення. Утримувати власного коня, тим більше високого спортивного класу, можуть дозволити собі лише дуже заможні люди. Але справжня любов до тварини не знає соціальних і матеріальних бар’єрів, а гордість за спортсменів-кіннотників має відчувати вся країна.
Учора на території кінноспортивного центру на Оболоні вдруге стартував Міжнародний турнір із виїждження пам’яті знаменитого спортсмена, видатного тренера Олександра Никифоровича Ковшова. Він був незамінним наставником для багатьох спортсменів- кіннотників, а династія Ковшових відома і в українському, і в міжнародному кінному світі. Син Олександра Ковшова Юрій став олімпійським чемпіоном 1980 року, сьогодні славу завойовує молоде покоління родини.
Виїждження також називають вищою школою верхової їзди. Це досить складний і в той же час видовищний вид кінного спорту, «кінний балет», який якнайкраще передає всю красу гармонії людини та коня. Необхідно чітко, від букви до букви, виконати всі елементи схеми. Найменший збій чи помилка призводять до зниження оцінок і втрати призових місць. Вершиною мистецтва виїждження вважаються вистави Іспанської вищої школи верхової їзди у Відні. Її було засновано в австрійській столиці ще 1572 року, а назву «іспанська» вона отримала завдяки походженню коней, які працювали в ній. Повільне, але, схоже, впевнене відродження кінного спорту в нашій країні дозволяє сподіватися, що коли-небудь світ заговорить і про українську школу.
