Впродовж 17-ти років порятунком цих культурних надбань в зоні катастрофи займався Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. За цей час його співробітникам вдалося віднайти безліч експонатів, які були відновлені, очищені від зараження і тепер зберігаються у надійному місці. Ще багато речей, які могли б стати експонатами майбутнього музею, ще в зоні зникли через мародерів: «Чомусь зламані усі двері, чомусь скручені усі батареї — це не природні стихії, це зробили люди. А чому пограбовані храми?» — говорить Ростислав Омеляшко, директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
На самій же виставці можна було побачити лише невелику частинку цих знахідок. За словами Ростислава Омеляшка, щоб показати усі експонати, потрібно дуже багато місця — понад дві тисячі «квадратів». Організація просила в держави виділити їм приміщення, аби зробити свій власний музей, та поки що все завершувалося відмовою.
Тож у Національному центрі народної культури «Музей ім. Івана Гончара» експонувалися ткані вироби з Київського, Житомирського та Рівненського Полісся. Можна було побачити багато видів рушників, якими завішували ікони, — це так звані красні рушники, привезені із Чорнобильського та Поліського районів, а також рівненські намітки, житомирські завєски з килимовими орнаментальними мотивами. Представлено великий комплекс національного вбрання із багатьох районів Київщини та Житомирщини. На ньому присутні елементи тканого декору (не вишиті рукави, а ткані на них орнаменти, намітки з витканим «чолом»). Цікавий комплекс жіночого одягу, зробленого із серпанку (розріджена структурна лляна тканина), який вироблявся десь до Другої світової війни на Рівненщині. А також ткані ікони...
Можна побачити і безліч зразків техніки, якими робили усі ці чарівні експонати. Зокрема: тріпачки для льону, гребені й гребінки, терниці, качалки, сукала різних форм, а також витушки, веретена, самопрядки, три різновиди ткацьких станів: кросна (Дубровицького району), пів верстат, або став (Народицького району), верстат (Овруцького району). Тим, кому цікавий процес ткання, можна було його побачити на власні очі: мисткині-ткалі ознайомлювали відвідувачів виставки з безпосереднім процесом роботи на ткацькому верстаті.
Хто не зміг відвідати відкриття виставки, зможе це зробити до 16 червня. Вона чекає відвідувачів щодня, окрім понеділка і останнього вівторка місяця.
