Близько ста тисяч гостей зберуться цими днями у Львові, щоб відсвяткувати 750-літній ювілей стародавнього міста. І те, що вже сьогодні сюди прямують численні чартерні рейси, додаткові поїзди, авта з дипломатичними номерами, свідчить — ювілей буде гучним. Та не лише бажання побачити архітектурну перлину у святковому вбранні зробило Львів привабливим цими теплими вересневими днями. Україна вшановує так шанобливо і гучно своє сиве дитя тому, що воно ніколи її не зраджувало. Виявившись багато в чому далекогляднішим, твердішим в переконаннях і надзвичайно гнучким одночасно, воно слугувало українській ідеї, незважаючи на те, що стояло на перехресті європейських доріг і за суттю своєю було полікультуральним. Львів, можливо, часом не прагнучи того, а часом йдучи до цього свідомо, став для багатьох своєрідним лакмусовим папірцем суспільної свідомості: якщо вже щось почалося у Львові, — це означає, що є ґрунтовні підстави й для інших, якщо вже львів’яни не стрималися, виходить — того не годен витримати ніхто (з людей, що себе поважають, звичайно). І тому львів’яни мають-таки підстави очікувати на гостей, приймати подарунки і мати численні надії на неабияку свою будучність.
Напередодні свята міста Лева ми звернулися до своїх читачів із запитанням: «Що значить Львів для України, для Європи і для вас особисто?» . Звичайно, владні мужі з дірявого українського бюджету виділили-таки для ювілею серйозні кошти, і львів’яни доклалися усім серцем до того, щоб їх освоїти. Хоча це було непросто — отримати перші святочні гривні лише в серпні минулого року на відбудову музеїв, доріг, шкіл, житлових будинків… Перелік об’єктів, які потрібно було відреставрувати, оновити, а часом і відбудувати, мало не наново, займає вісім аркушів. Сьогодні багато хто так втомився, що ладний би був заснути і вже прокинутися по святі. (Невже ми інакше не можемо, ніж авралом, метушнею і надлюдськими зусиллями!?) І тому, не покрививши душею, треба сказати, що не все виконано ідеально. І скільки ще треба зробити! Саме тому Громадський форум Львова — шанована громадська організація — розповсюдила лист до мешканців та гостей Львова. «Львів зустріне всіх, — ідеться в ньому, — і своїх громадян, і тих, хто завітав на його уродини, — теплом та щедрістю, цікавими мандрівками у глибину століть і сучасними забавами на всі смаки.
Але попри те, що приготували для вас гостинні мешканці, ми хотіли б, аби ці ювілейні дні стали також днями роздумів над долею міста, його проблемами, які, на жаль, характерні не лише для європейської перлини, а й для всіх давніх міст держави».
І все ж так: проблеми — проблемами, борги — боргами, а свято буде! Кількість імпрез викликає захоплення і сум одночасно. Адже всюди не встигнути. Практично на три дні місто порине в святкову атмосферу, що задовольнятиме всі смаки та вікові категорії. Площа Ринок запросить до Львова кінця ХIХ століття — чи не найбільш романтичного періоду історії давнього Львова. Театралізованого дійства, як обіцяють його організатори, такого плану та масштабу місто ще не знало. Свою вправність на очах перехожих демонструватимуть ковалі, гончарі, ткачі, вишивальниці, кошикарі... Майстри в старовинних костюмах вправно триматимуть в руках автентичне знаряддя праці (і що цікаво, працюватимуть на ньому!). А поруч походжатимуть у давніх строях «міщани» і у сучасному вбранні — гості міста, і слухатимуть оркестр міста Йєна (Німеччина), спеціально на три дня запрошеного до Львова. Не хочеш слухати столітній оркестр — поруч гурт Віктора Морозова з батярськими піснями, Войтек Мрозек та гурт «Leopolis». А що вже пива тими днями проллється на львівську бруківку, то й сказати складно! Адже «Львівське пиво» пропонує не лише скуштувати золотистий напій, а й відновити давню традицію, коли на великі свята львів’яни танцювали просто на вулицях. І часом дорогоцінний келех з рук не випускали!
А не хочеш пива львівського, скуштуй чернігівське. «Фестиваль фестивалів», який влаштовує, власне, саме «Чернігівське пиво», пропонує поєднати фестивалі фолку, року, альтернативи, танцювальної музики — і все, звичайно, «під пиво»!
Набридне пиво, то поласуй медом в «Шевченківському гаї» — тут пройде свято меду з усіма його атрибутами: конкурсами, виставкою-ярмаркою, гостями-бджолярами з Польщі та Словаччини. Всіх вітатиме Міжнародна федерація бойового гопака своїми виступами та досконалим вмінням готувати за стародавніми рецептами український куліш. Поїв куліша, йди на лицарський турнір — яскраве видовище, яке після довгого забуття отримало у сучасній Європі своє друге народження. Гості фестивалю «Срібний вовк» побачать прекрасних дам та доблесних лицарів, блазнів та ката, зможуть випробувати себе у стрільбі з лука, придбати витвори ковальського та гончарного мистецтва. І все це під скандинавський, ірландський та слов’янський фолк, який виконуватимуть білоруські гурти «Стара Ольса» та «Litius», «Muzika Radikum» з Санкт-Петербурга та львівський «Бурдон».
Загалом, стародавнього й вишуканого буде тими днями у Львові чимало. Збіглося в часі проведення театрального фестивалю «Золотий лев». Щоправда, він триватиме аж п’ять днів. Приїдуть театри з Польщі, Австрії, Чехії та Росії. А родзинкою може стати французький колектив «Кулермеханік», актори якого мало того, що ходять на гідравлічних ходулях, то ще й одночасно є гімнастами, циркачами та факірами.
Не забули про себе й журналісти. Одинадцятий міжнародний фестиваль «Віра. Надія. Любов» збере у внутрішньому дворику міської Ратуші журналістів з 14 країн, що представляють понад 200 ЗМІ світу. Творчі конкурси за різними номінаціями, святкові нагородження і, звичайно, як замислили мудрі та вельми практичні галичани, — очікується й серйозний розголос для усіх побачених у Львові подій. Буде, що розповісти й про міжнародний автопробіг замками Львівщини «Золота підкова», і концерт Горана Бреговича — відомого композитора, який створив музику для таких кінофільмів, як «Час циган» Еміра Кустурицi, «Мрія Арізони», «Undergraund» . Минулого року всесвітньовідомий композитор, який часто на концертах виконує музику циган, пропущену крізь власне бачення, дав свій перший концерт в Україні, на Михайлівській площі. Цими днями він тішитиме своєю музикою Львів.
Літературно-мистецький фестиваль «наЛІТ», перший вуличний фестиваль нового українського кіно «кіноЛЕВ», джазовий фестиваль «Флюгери Львова», Перший міжнародний симпозіум монументальної скульптури «Бернарденгарден-2006», фестиваль ковальського мистецтва «Львівська підкова-2006», фестиваль «Столиця ремесел», міжнародний фестиваль ретро- автомобілів — тобто, до вибору, до кольору імпрез. І навіть відкриття дитячого спортивного майданчика на Сихові за участі Віталія Кличка, усе спорядження для якого надав «Фонд братів Кличкiв». Акція відбуватиметься в рамках проекту «Клич друзів — граймо разом».
Львів’яни, що завжди кажуть «якщо бавічь, то ся бавiчь», не могли відмовити собі у кроці, що вимагає певного гонору — запросити художника, який створює справжні світлові вистави. Сьогодні жодне масштабне шоу світового рівня не обходиться без Герта Хофа. 2003 року він реалізував в США мегапроект «Вогні свободи» за кошти відомого мільйонера Дональда Трампа. Того ж року Хоф поставив світлове шоу на День міста в Москві. Тепер Герт Хоф працює у Львові. Що не кажіть, а це викликає повагу до організаторів свята, які намагалися зібрати в галицькій столиці у визначний для неї день все найталановитіше й сучасне. В тому то й цінність 750-літнього ювілею Львова, що старовина тут підкреслена досягненнями сьогодення, які неможливі без високої духовності наших предків. Тому, віват, Львове! Віват, місто, яке любить так багато людей! Серед них i читачi, i журналiсти газети «День»!
