На самміті Організації з безпеки та співробітництва у Європі, що розпочався у Стамбулі 18 листопада, 30 країн мали підписати новий Договір про звичайні збройні сили (ДЗЗСЄ). Проте надмірне застосування Росією сили проти Чечні зробило непевним майбутнє цієї угоди у галузі контролю над озброєннями. Така ситуація не до вподоби європейським країнам, в тому числі і Україні.
Буквально ще місяць тому була впевненість, що на зустрічі у Туреччині президенти 30 країн таки схвалять адаптований до нових геополітичних реалій ДЗЗСЄ. Цей Договір був підписаний 1990 року між НАТО та Варшавським пактом і його сенс полягав в тому, аби два ворогуючі блоки мали у Європі однакову кількість звичайних озброєнь. Відтак можна було б усунути можливість несподіваного нападу і проведення значних наступальних операцій. Заради цього усі озброєння НАТО і Варшавського договору порахували, домовились про дозволену кількість для кожної сторони і зайві арсенали знищили.
Проте після розпаду Варшавського пакту, а згодом і Радянського Союзу, а потім на тлі розширення НАТО треба було визначити нові принципи підрахунків озброєнь для європейських країн. Було вирішено, що в модернізованому Договорі вже на індивідуальній основі буде визначено, яку кількість звичайних озброєнь — на кшталт танків, гармат, літаків та гелікоптерів, може мати кожна країна. Тобто, було покладено край блоковому протистоянню, характерному для «холодної війни». Що і мали зафіксувати новим ДЗЗСЄ президенти країн- учасниць.
