Цього тижня відбулася досить знакова подія: сім указів Президента, виданих у серпні-вересні 2006 року, було повернено з Секретаріату Кабінету Міністрів до Секретаріату Президента без підпису Януковича. Примітно, що самі по собі укази абсолютно не принципові, скажімо, про звільнення Макухи з посади посла України в Японії або призначення Олійника послом України в Республіці Сербія.
Перший заступник міністра Кабінету Міністрів Олександр Лаврінович пояснив цей «демарш» тим, що документи не пройшли попереднього узгодження з урядом і були оприлюднені завчасно. Мовляв, не пройшли процедуру контрасигнації (скріплення актів глави держави підписами прем’єр-міністра, а також міністра, відповідального за указ та його виконання). Так що тепер український політичний лексикон поповнився ще одним новим словом.
Однак «нашоукраїнцям» цей юридичний термін явно не припав до душі. Учора пропрезидентський блок закликав Віктора Януковича призначити службове розслідування і покарати співробітників Секретаріату Кабінету Міністрів, які повернули до Секретаріату сумнозвісні укази. У четвер позиція НУ була ще радикальнішою: «нашоукраїнці» заявили про антидержавний заколот. «Мені навіть важко коментувати цю ситуацію, оскільки це все вже починає «попахувати» державним переворотом, — заявив народний депутат Юрій Ключковський. Сам Ющенко вважає повернення документів неконституційним. «Президент підписує указ, що я й роблю, а далі прем’єр-міністр у певних випадках скріпляє його своїм підписом. Я роблю свою роботу і приймаю рішення, решта — це технічна бюрократична процедура. Я думаю, що в уряді достатньо людей, які повинні забезпечувати виконання цієї процедури, а не робити національне шоу навколо цього», — відзначив учора Президент. Йому з Москви відповів Янукович: «Ми до цього ставимося просто як до робочого процесу, тут жодних сенсацій немає й не може бути». Але заява явно запізнилася, кабмінівські чиновники і «Наша Україна» спільними зусиллями «сенсацію» вже роздули.
З одного боку, дії Кабміну справді «попахують» політичним хамством, адже Президент і прем’єр домовлялися про спільні дії. З іншого боку, більшість експертів усе ж вважають, що в цьому випадку правда на боці кабмінівських чиновників. У статті 106 Конституції України, в якій позначені повноваження Президента, говориться, що «Акт Президента України скріпляється підписами прем’єр-міністра та міністра, відповідального за акт та його виконання.» Такі ось нові реалії Конституційної реформи. Щоправда, наш Конституційний Суд здатен тлумачити найпростіші норми найнесподіванішим чином.
За словами політолога Віктора Небоженка, весь корінь зла у кабмінівських яструбах, яким вигідна конфронтація з Президентом. «Я, думаю, що вони (яструби. — Ред. ) розуміють, що ситуація в країні найближчим часом не поліпшиться, і тому пропонують Януковичу план перманентного конфлікту з Ющенком, щоб таким чином до зими зняти з себе відповідальність за економічну та політичну проблеми в країні», — вважає політолог. Треба сказати, в президентській канцелярії також є свої яструби. На думку Віктора Небоженка, Президент може так само «ветувати закони або робити запити до Конституційного Суду на всі постанови Кабінету Міністрів».
Очевидно, що цей інцидент з указами — один із епізодів у суперечці між Януковичем та Ющенком, хто «в домі господар». І поки що Янукович у цьому протистоянні виглядає більш переконливо. Прем’єр навіть посягає на зовнішню політику, вотчину Президента. Нагадаємо, на підтримку візиту прем’єра до Брюсселя Рада ухвалила постанову «З приводу позиції прем’єр- міністра України на засіданні комісії «Україна — НАТО». Прикриваючись цим документом, Янукович пояснив єврочиновникам, що «сьогодні Верховна Рада України визначає і внутрішню, і зовнішню політику України». Втім, і у Вашингтоні, і в Брюсселі, вже, схоже, на Ющенка особливо не розраховують і більше придивляються до Януковича та Тимошенко.
А щодо війни за повноваження, то, на думку політолога Віктора Небоженка, зараз вона триває не лише між парламентом та Кабміном, але й між Кабміном та Верховною Радою. «Дуже важливо, чий проект бюджету зараз пройде — кабмінівський чи Верховної Ради, тоді можна буде говорити — у нас прем’єрська республіка чи парламентська, і ось за такими конкретними кроками судити, хто в домі господар», — сказав політолог «Дню».
