На вищі навчальні заклади України чекає глобальний перерозподіл, в результаті якого вітчизняна наука зробить стрибок аж до рівня європейського науково-освітнього простору. Принаймні, на такі результати розраховують у Міністерстві освіти й науки, починаючи впорядковувати українську мережу ВНЗ. Про те, які перспективи має українська наука й освіта, учора розповів міністр освіти й науки Станіслав Ніколаєнко.
За словами міністра, якість вищої освіти в Україні сьогодні є темою і проблемою номер один у профільному міністерстві. Після закінчення навчального закладу людина має не просто отримати диплом, а й перейти на новий рівень життя, працювати для країни так, щоб і держава отримала щось нове й позитивне. Але в Україні цього не відбувається. Причину цього освітяни вбачають саме в застарілому підході до обов’язків вищої школи. «Третина університетів не займається дослідницькою діяльністю, а просто репродукує старі знання за пожовтілими конспектами, — сказав міністр, презентуючи прийдешню реформу. — Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти й науки».
Об’єднати ці поняття дозволить рейтинг університетів, а також зміна статусу навчальних закладів. Насамперед університети отримають міністерську оцінку на міжнародному й державному рівні. Другим кроком реформи є поділ вищих навчальних закладів на дослідницькі, перехідні й професійні до 2010 року. Таким чином усі ВНЗ спеціалізуватимуться на наукових дослідженнях на міжнародному, загальнонаціональному або галузевому рівнях відповідно. При розподілі й при визначенні рейтингу навчального закладу враховуються такі критерії, як наявність власної площі, кадрів, матеріально-технічної, інформаційної бази, рівень наукових досягнень. Ті заклади, що не відповідатимуть вимогам, буде позбавлено ліцензій або й закрито.
Українські ВНЗ мають сприйняти цю реформу майже безболісно. Як показує статистика, у науковій сфері спостерігаються здебільшого позитивні тенденції: з 2000 року кількість аспірантів та докторантів значно зросла, зростає і кількість захищених дисертацій. Проблемним питанням залишається хіба що значний віковий розрив між молодими науковцями та їхніми старшими колегами — середній вік кандидатів і докторів складає 50— 60 років. Заохочувати талановиту молодь до навчання в міністерстві планують не тільки стипендіями, а й можливістю наукового стажування за кордоном.
«У нашої країни нема невичерпних природних ресурсів, тому ми маємо брати своє силою інтелекту», — підкреслив міністр. Можливості для цього вже є: С. Ніколаєнко відзначив впровадження європейських форм навчання відповідно до Болонської угоди як успішне. Як уже писав «День», цього року усі без винятку вищі навчальні заклади України атестують своїх студентів за кредитно-рейтинговою системою. І хоча остаточні підсумки можна буде підвести лише наприкінці навчального року, міністр повідомив, що вже зараз викладачі відзначають вищий рівень знань студентів.
