Сьогодні не лише землероби та меліоратори Криму, але й працівники ЖКГ розгублені. Підприємство «Крименерго» направило листи дирекції управління Північно-Кримського зрошувального каналу і власникам меліоративних систем із вимогою терміново розплатитися за перекачку води каналом. Оплата енергії для цих цілей, як правило, проводиться з Державного бюджету, але виділені на цей рік кошти вже закінчилися, а нових немає через те, що зміни до бюджету не затверджено Верховною Радою. Так, за відомостями заступника голови рескомводгоспу Криму Петра Дудкова, водогосподарськими організаціями Криму виконано величезну роботу: для зрошування подано близько 320 млн. кубометрів води, для риборозведення — понад 15 млн. кубів, для затоплення рисових плантацій закачано води на 12,1 тисяч га, в наливні водосховища питного призначення закачано понад 25 млн. кубометрів води. При цьому за розрахункової потреби коштів 46,3 млн. грн. на 2008 рік спожито для оплати електроенергії на зрошування на суму 15,8 млн. грн., що вже перевищило річні ліміти на 0,8 млн. грн. Неоплачений борг минулих періодів становить 2,5 млн. грн. Управління Північно-Кримського каналу заборгує до кінця липня 1,5 млн. грн., а річний дефіцит фінансових коштів на оплату електроенергії становитиме 6 млн. грн. Фактично водогосподарські організації поки що профінансовані на 37 % від суми потреби на оплату електроенергії.
Заступник Голови Ради міністрів Криму Микола Колісниченко, який займається аграрним сектором, сказав «Дню», що на кону, власне, весь урожай нинішнього року. В Криму від якості й регулярності поливу зараз залежить доля понад 200 тисяч гектарів овочевих плантацій, сотень тисяч гектарів садів і виноградників, у яких дозріває подвійний урожай цього року. Але не тільки це. За словами міністра ЖКГ Володимира Баженова, з Північно-Кримського каналу наповнюються три великі водосховища Криму, з яких вода подається до міських систем, серед них — у Севастополь і Сімферополь. Рівень води в них може знизитися до критичних показників, що призведе до перебоїв у забезпеченні водою міст і сіл, до виходу з ладу фільтрів, розкладання риби і появи синьо-зелених водоростей, і, відповідно, до зростання захворюваності. Особливо загрозливе положення в Керчі, оскільки це кінцева точка мережі, а станційне водосховище, що живить Керч, і так відчуває дефіцит води.
Микола Колісниченко каже, що Рада міністрів і Реском водного господарства вжили «рятувальних» заходів: максимально закачали водосховища, підрахували дебет усіх джерел води і дійшли до висновку, що якщо насоси СКК буде відключено, Крим зможе протриматися чотири- п’ять днів. А що далі?
Щоб уникнути колапсу, голова Ради міністрів Криму Віктор Плакида й голова адміністрації Херсонської області минулого тижня звернулися до прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з проханням знайти кошти для оплати електроенергії на заповнення і прокачування води Північно-Кримським каналом. Голова Кабінету Міністрів України 16 липня 2008 року дала доручення № 36314/1/1-08 Мінпаливенерго забезпечити безперебійне електропостачання водогосподарських організацій, які здійснюють подачу води Північно- Кримським каналом, а Мінфіну України — не здійснювати блокування рахунків водогосподарських організацій за наявності заборгованості за енергоносії. Це, звісно, вирішило проблему, та лише на першому етапі. «Крименерго» поки що не зупиняє двигунів насосів, але й воно не може працювати в умовах тотальних боргів. Як пояснює генеральний директор об’єднання «Крименерго» Григорій Груба, заборгованість Північно-Кримського каналу і меліоративних організацій Криму становить десяту частину фінансової виручки об’єднання, й вона зростає.
Це означає, що, кредитуючи СКК і водопостачальні організації, саме «Крименерго» має зупинити виконання багатьох програм iз розвитку мережі й потужностей об’єднання.
Як розповів «Дню» заступник міністра аграрної політики Криму Сергій Пелагенко, цей випадок із дефіцитом фінансів на оплату електроенергії для закачування води в СКК допоміг розкрити багато проблем у галузі, які потрібно негайно вирішувати. Так, для того, щоб Північно-Кримський канал використовувати економічно ефективно, його слід модернізувати. Таку програму, за даними Миколи Колісниченка, вартістю 2 млрд. грн. уже подано Кримом у Кабінет Міністрів України, але рішення не прийнято, а тому КПД каналу зараз складає не більше 30 відсотків. За даними директора управління СКК Миколи Риженка, згідно з генеральним проектом 60-70-х років, коли було побудовано канал, він розрахований на зрошування понад 400 тисяч гектарів площ за старою технологією верхнього поливу за допомогою установок ДДА-100. Для цього потужності електродвигунів для насосів, що подають воду в канал, розраховані на прокачування 4,5 млрд. кубів води. Однак тепер такі потужності для каналу не потрібні й навряд чи будуть потрібні в майбутньому. Річ у тім, що зараз не лише скоротилася площа зрошування, яка складає трохи більше 225 тисяч гектарів, але скрізь упроваджено не верхнє, а економне краплинне зрошування, яке споживає води у багато разів менше, ніж колись установки ДДА-100. Таким чином, споживання води з каналу скоротилося до 1,7 млрд. кубів на рік, однак електродвигуни та насоси старі, вони женуть воду 400 кілометрами труб діаметром в один метр. У результаті електроенергія витрачається неощадно. Наразі тільки один перекачувальний агрегат з’єднувального каналу СКК споживає електроенергії на 260 тисяч гривень на добу. І це за умови часткової роботи. За повної потужності він може «з’їсти» електроенергії на 1,2 млн. грн. Як каже Микола Риженко, потрібна заміна двигунів і насосів на більш сучасні й енергоекономні, та 2 млрд. грн., які для цього потрібні, окупляться за два-три роки.
Але це справи перспективні, а як бути зараз? Як же вирішити проблему в тих умовах, які визначені розпорядженням Кабінету Міністрів, щоб і урожай не втратити і щоб «Крименерго» не збанкротити? Микола Риженко переконує кримських аграріїв у тому, що «треба полюбити канал», який дає життя кримському степу, а для цього вихід один — аграрії, котрі зараз уже мають першу виручку від продажу ранніх овочів і щойно зібраного зерна, могли б заплатити 56 мільйонів гривень за електроенергію замість держави, адже все одно ніде дітися. І якщо насоси зупиняться, то без води й урожай загине, і міста лишаться без води у кранах.
Але тут аграрії, загнані такою пропозицією в кут, почали також заперечувати. Так, глава районної адміністрації Першотравневого району Анатолій Кульков розповідає, що якщо район сплатить за електроенергію на прокачування води в підіймаючих станціях каскаду, розташованих на його території, то тоді селянам доведеться самим стати банкротами. Першотравневий район споживає всього 2,3% води, що проходить каналом через його територію, і заплатити за всю не зможе. Якщо примусять, то собівартість при поливі доходитиме до 1000 гривень за тонну води. Це означає, що за врожайності 32 центнери зернових із гектара 23 центнери зерна піде як оплата лише за воду...
Керівники аграрного сектора розуміють складність ситуації, але бояться потрапити у клопіт. Вони говорять, що Кабінет Міністрів міг би не просто дати розпорядження енергетикам постачати електроенергію в борг, адже так працювати нікому не вигідно, але й виділити гроші з резервного фонду, міг би забезпечити кредитні лінії в банках, зрештою, така ситуація зі зрошуванням і водопостачанням міст у Криму — це надзвичайний стан, у який весь Південь України загнали народні депутати, і виходити з якого слід тепер за рахунок не аграріїв, а резервних коштів уряду і за рахунок його надзвичайних заходів. Іншими словами, підтримують Анатолія Кулькова керівники аграрних підприємств. Перш, ніж примушувати нас заплатити за воду замість державного бюджету, Кабінет Міністрів України мав би, принаймні, дати гарантії, що після затвердження бюджету ці гроші буде їм відшкодовано, бажано з відсотками, як своєрідний кредит.
По-друге, вносить пропозицію заступник міністра АПК Криму Сергій Пелагенко, потрібно переглянути саму систему виділення грошей під фінансування об’єктів, які можуть, як тут, створювати надзвичайні ситуації в аграрному секторі та ЖКГ цілих регіонів країни. Треба гроші виділяти не дрібними порціями кілька разів на рік, що за нинішньої непередбачуваності влади здатне викликати катастрофи, а єдиним рішенням один раз на весь рік. Адже минулого року була аналогічна ситуація, грошей на полив не вистачило, зібрали з аграріїв, обіцяли компенсувати і... забули.
Звичайно, тепер керівники аграріїв побоюються, що так буде і цьогоріч. А це принесе лише шкоду всій галузі, ще більше підірве довіру до влади, яка замість економічно необхідної модернізації СКК вважає за краще латати діри, що з’явилися через свою нерозпорядливість за рахунок і так не дуже багатих аграріїв.
