Щоб пересвідчитися в перспективах інфляції, українцю зовсім не обов’язково вникати в наукоподібні й часом суперечливі висловлювання чиновників і експертів. Досить регулярно відвідувати базари, і тоді будь-яка господиня бачить, як, у принципі, безпричинно зростають ціни. Наприклад, морква в Києві коштує вже сім гривень за кілограм, вітчизняні яблука підскочили до восьми гривень, селера, грузинські й інші мандарини — до дванадцяти. Зростають у ціні м’ясо й молочні продукти.
У цих умовах уряду не залишається нічого іншого, як запевняти країну в ефективності антиінфляційних заходів, що розробляються ним. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко висловлює повну впевненість у тому, що Кабмін зможе подолати зростання інфляції в країні. «Гадаю, що вживання цих антиінфляційних заходів дозволить спокійно, місяць за місяцем, без істерик, суєти та зайвого піару зменшити інфляцію», — стверджує прем’єр. «Країна може бути спокійною — наш уряд впорається з інфляцією, яку залишили попередники», — підкреслює вона.
Безумовно, вербальна атака на інфляцію — це свідчення вірного розуміння прем’єром існуючої небезпеки. Але добре б також почути з її вуст про заходи, що намічаються. Чи не йдеться, зокрема, про притримання виплат вкладникам Ощадбанку, які, як усіх запевняли, ніяк не позначаться на інфляції? Кажуть, неспритним вкладникам сьогодні вже не можна навіть зареєструватися...
Антиінфляційні заходи влади не приймаються навіть на рівні голів облдержадміністрацій. Вони вважають неправильним, що уряд не залучає їх до розробки цих заходів. Відповідні заяви зробили голови Дніпропетровської, Тернопільської і Рівненської облдержадміністрацій Віктор Бондар, Юрій Чижмарь і Віктор Марчук. Останній зазначив, що, не радячись із представниками регіонів, уряд вчиняє «не дуже розумно», тим більше, що багато голів облдержадміністрацій працюють на своїх місцях набагато довше, ніж уряд. Марчук вважає, що країні потрібні «дієві заходи, які давали б можливість пояснити людям, що відбувається сьогодні, і щоб завтра вселити в них упевненість, що процес буде контрольованим». За словами голови Рівненської області, щотижневе зростання цін на продовольчому ринку «не має об’єктивних пояснень». Він заявив, що на місцях «готові збивати спекулятивні сплески цін, але ми не готові, щоб все звести до простого адміністрування».
Чижмарь стурбований тим, що в Тернопільській області виплата коштів із внесків Ощадбанку створює загрозу відстроченого викиду грошей на ринок споживчих товарів. Він пояснив, що в його області ці виплати йдуть хорошими темпами, однак люди залишають на депозитах лише 0,5%.
На думку Дніпропетровського губернатора «сьогодні більшість голів облдержадміністрацій не те, що не бачили, але навіть не чули про такий документ (як антиінфляційна програма уряду. — Ред. ), не мали навіть можливості з ним познайомитися». Більше того, Бондар поскаржився, що в голів облдержадміністрацій залишається лише зв’язок із Президентом, оскільки сьогодні вони знову викинуті з системи виконавчої влади, а уряд працює в самостійному режимі.
Невдоволення співробітництвом з урядом щодо гасіння інфляційного «спалаху» (дуже не хочеться вживати тут слово пожежа) можна відшукати і у висловлюванні голови Ради Національного банку України Петра Порошенка. «Попередні розрахунки свідчать, що якщо не робити ніяких змін, то рівень інфляції поточного року перевищить 16%», — припускає він, коментуючи пропозицію Нацбанку змінити прогноз інфляції цього року з 9,6% до 12%. «Це те, що сьогодні під час попереднього обговорення голова Нацбанку Володимир Стельмах запропонував як узгоджену позицію, як ту мету, до якої повинні прагнути в результаті проведення узгоджених дій уряд і Нацбанк», — роз’яснює голова Ради НБУ. Він вважає, що інфляційні процеси можна буде стримати, насамперед, за рахунок структурних реформ в економіці, а також жорсткими заходами монетарного характеру.
Тим часом Міжнародний валютний фонд радить Україні перейти від курсового до інфляційного таргетування, що, на думку його експертів, дозволить Нацбанку України ефективніше боротися з інфляцією і забезпечить кращі умови для підтримки макроекономічної стабільності. Що це означає? Схоже, нашим іноземним порадникам набридла стабільність української валюти і вони починають відкритий похід проти жорстко фіксованого курсу долара, що, на їхню думку, істотно обмежує можливості НБУ і українського уряду регулювати грошово-кредитний ринок.
Питання в тому, як будуть сприйняті в Україні ці поради, що ведуть прямо до ревальвації курсу гривні і ще більшого погіршення торгівельного балансу країни. Той же Порошенко, наприклад, вважає, що курсова політика (швидше за все, — її зміна. — Авт. ) не зможе стати ефективним інструментом для боротьби з інфляцією.
