Цього року в історії України відбудеться визначний ювілей — 800-ліття Галицько-Волинської держави. І вперше незалежна Україна відзначатиме таку дату на державному рівні.
Парадокс, але Володимир-Волинський, де плануються основні урочистості, є сьогодні, на жаль, найменш вивченим із давніх столиць України. Хоча, як розповів кореспондентові «Дня» львівський історик та археолог, керівник проекту Міннауки України, присвяченого дослідженню волинських міст доби середньовіччя Святослав Терський, пам'ятки княжого Володимира приваблювали дослідників ще в середині ХIХ століття. З ініціативи Володимира Антоновича — відомого українського історика, вчителя першого президента України Михайла Грушевського — свого часу там розпочалося активне дослідження храмів, фундаменти яких зберігалися в землі. Своє продовження почин дістав і в радянський період, переважно завдяки археологам із Санкт-Петербурга. Але з огляду передусім на політичні обставини цей почин був лише фрагментарним. І ось нові наміри, нові плани.
А обстежувати є що, хоча Луцьку та Пересопниці завдяки дослідницьким групам уже згаданого Святослава Терського та патріарха волинської археології Михайла Кучинка в цьому аспекті пощастило більше. Звісна річ, лише в останні роки. А в самому Володимирі-Волинському, що був головним політичним містом держави аж до середини XIV століття, недослідженими є близько півтора десятка храмів, коло десяти монастирів, можливих палаців, що належали галицько-волинським князям, їхніх дворів, територіальна структура міста, ремісниче виробництво тощо.
Утім, науковці переконані — навіть урядові урочистості навряд чи допоможуть справі, якщо на подальші дослідження не з'явиться бодай мінімальних коштів чи то з боку меценатів, чи то з боку держави, повiдомляє кореспондент «Дня» Ярина КОВАЛЬ .
