Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вороги Iнтернету названі

2 березня, 2001 - 00:00

Китай, КНДР і Саудівська Аравія є найрадикальнішими противниками Інтернету, вважають «Репортери без кордонів». Як повідомляє Інтерфакс, в доповіді цієї організації, названiй «Вороги Інтернету», розглядається ставлення урядів 60 країн до Всесвітньої Мережі. Гірше усього з її поширенням справа йде в Північній Кореї, «єдиній країні світу, де немає Інтернету», оскільки немає жодного провайдера чи сервера, «що не заважає Пхеньяну мати декілька пропагандистських сайтів на японських серверах». Саудівська Аравія, за даними доповіді, використовує «гігантську систему фільтрації адрес і даних», розташовану в Джиддi, через яку проходять всі з’єднання з Інтернетом у цій країні. А в Китаї, де, за даними авторів доповіді, є близько 20 млн. користувачів Мережі, збираються використовувати спеціальну поліцію контролювати власників веб-сторінок і організовувати «огляди Інтернет-кафе і контроль комп’ютерів». Раніше повідомлялося, що нещодавно в Пекіні була представлена нова програма-фільтр під назвою «Інтернет-поліція 110», що дозволяє блокувати доступ до порнографічних і дисидентських сайтів. Програма вже розповсюджується серед китайських держустанов. Керівництво країни збирається примусити Інтернет-кафе встановлювати її в обов’язковому порядку.

У той же час, зі слів авторів доповіді, в таких країнах, як Франція, Німеччина США, існує «реальна небезпека» встановлення законодавства, яке «порушує свободу» в цій галузі. Прагнення деяких французьких та німецьких суддів закрити користувачам своїх країн доступ до неонацистських сторінок, якi легально існують у США, а також намір американських правих консерваторів ухвалити закон, що обмежує «порнографічне зараження» Всесвітньої Мережі, викликають неспокій у авторів доповіді. «Свобода слова, очевидно, небезпечна річ, однак ще небезпечніше обмеження цієї свободи», — вважають «Репортери без кордонів», якi стверджують, що Всесвітня Павутина «змогла подолати рамки традиційних відносин між державами та виробниками інформації».

Денис СКЛЯРЕНКО, «День»
Газета: