Українське бізнес-середовище трохи розгубилося. Фондовий ринок йде вниз, інфляція — вгору. Чого чекати завтра? Куди піде гривня? Чи зупиниться, як обіцяє уряд, інфляція? Чи позначиться, і як саме, на нашій країні міжнародна фінансова криза, що зачепила поки що переважно США?
На жаль, відповіді на ці запитання, що звучали в останні дні, вельми суперечливі. Градус позитивних надій в Україні спробував підняти провідний європейський експерт у галузі економіки ринків, що розвиваються, професор паризької Вищої школи економіки Жак Сапір. На фоні масштабної фінансової кризи, спровокованої ринком іпотечного кредитування в Америці, і подальшої кризи ліквідності, що зачепили вже і Європу, він проголосив Україну, а також і Росію, «безпечними зонами», новими полюсами стабільності, які можуть стати привабливим місцем для інвестицій, що вивільняються з «хворих» ринків. Їхній рух на Схід, за Сапіром, може дати східноєвропейським країнам чималі переваги, і Україна має можливість перетягнути значну частину інвестицій саме на себе. Зокрема, експерт прогнозує, що завдяки інвестиційному дощу наша країна вже незабаром могла б наздогнати Німеччину за кількістю (але поки що не за якістю) виготовлених автомобілів...
Щоправда, при цьому Сапір висуває одну важливу умову: інвестиції прийдуть (великі інвестиційні фонди можуть вибрати нас для того, щоб захистити свої активи), якщо Україна та Росія зможуть запобігти дуже швидкій ревальвації національної валюти.
Як відреагували на перспективу, що раптово відкрилася, вітчизняні й близькі до них економічні світила?
Експерт Німецької консультативної групи з питань економічних реформ в Україні Ріккардо Джуччі, відмітивши низку негативів для України, пов’язаних із міжнародною фінансовою кризою, все ж констатував, що з макроекономічного погляду її вплив поки що був для нашої країни позитивним, оскільки примусив корпоративний сектор економіки скоротити іноземні запозичення, які були одним із чинників інфляції, що розбушувалася 2007 року. Але при цьому він не виключає й негативного сценарію, внаслідок якого удар може бути нанесений не тільки по фінансовому, але і по реальному сектору економіки. Щоб не допустити цього, німецькі консультанти радять нашому уряду підвищувати кредитні ставки, знижувати податки і витрати державного бюджету, припинити монетарну експансію. Джуччі закликав український уряд менше «давити на газ», тобто зменшити дефіцит бюджету, виявити консервативний підхід до зростання зарплат і пенсій.
Послання Сапіра про можливості, що відкриваються для України, природно, підхопили. Голова ради Нацбанку Петро Порошенко не без задоволення використав термін «інвестиційний рай», який ніколи ще не звучав стосовно України, що він пов’язує з низкою таких наших переваг, які все ще зберігаються, як високий ринковий попит і кваліфікована робоча сила, а також із новим чинником — вступом до СОТ. Але головна наша перевага, на думку Порошенка, високий земельний запас, а також зафіксована останнім часом стійка тенденція до зростання цін на продукти харчування. Саме це, впевнений Порошенко, приведе до інвестиційної експансії в українські компанії, що працюють у сфері сільськогосподарського виробництва. Він вважає просто злочинним продовжувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Негативними чинниками банкір вважає також блокування структурних реформ, закони про які, за його словами, вже не один рік «валяються» в Секретаріаті Президента, уряді й парламенті. За словами Порошенка, настав час політиці віддавати борги економіці.
При цьому він, відповідаючи Сапіру, запевнив, що в нашій економіці немає тенденцій, що роблять необхідною ревальвацію гривні, хоч коливання в межах встановленого бюджетом коридору не виключені. Стабільність національної валюти Порошенко називає «якорем, що триматиме інфляцію».
Оптимізм Сапіра і Порошенка підтримали далеко не всі. Директор Інституту економіки й прогнозування НАНУ академік Валерій Геєць проаналізував, зокрема, те, як організовано в Україні опір інфляції. На його думку, спроби стиснути грошову масу — це прямий шлях до падіння виробництва. Глобальна фінансова криза, упевнений академік, несе Україні переважно негативи, але це «ще і майданчик, що вимагає насамперед зосередити зусилля на розв’язанні внутрішніх проблем країни».
Народний депутат (БЮТ) Юрій Полунеєв (він підкреслив, що висловлює лише особисту думку й спеціально дещо драматизує ситуацію) сумнівається в тому, що падіння економіки через наслідки фінансової кризи можна буде уникнути лише шляхом посилювання макроекономічної політики, без активізації структурних реформ. Він виступив проти заходів, що диктуються політичною доцільністю, і висунув ідею технократичного уряду.
Закликав готуватися до найгірших наслідків глобальної кризи і президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняка. Він зазначив, що країна сьогодні живе в борг. І це відбувається вже три роки, коли замість модернізації економіки розкручується її проїдання. Він закликав скоротити соціальні програми й нарощувати резерви, що, на його думку, дозволить підвищити плавучість економіки.
