Одним iз небагатьох позитивних рішень, прийнятих Верховною Радою вчора, — на тлі триваючих консультацій як фракцій і груп, так і окремих депутатів, — стала ратифікація українсько-російської урядової угоди про ліквідацію та порядок повернення авіаційної техніки, що знаходиться на ремонтних підприємствах Міністерства оборони України й Міністерства оборони Росії. Згідно з угодою, авіатехніка Росії — 5 вантажних бомбардувальників типу Ту-95, оснащених для ядерних озброєнь, які знаходяться на ремонтних підприємствах у Міноборони України, ліквідуються на території України. Угода визначає, що російська сторона власними силами демонтує двигуни, обладнання та інші складові літаків та іншої авіатехніки, вивозить їх до Росії. Українська сторона надає допомогу в забезпеченні підготовки до транспортування. Відповідно до документа, митне оформлення авіатехніки при переміщенні через українсько-російський кордон здійснюється без стягнення митних платежів і застосування заходів нетарифного регулювання.
Усе змішалось у будинку під куполом: учора, як і позавчора, законотворчий процес блокували не опозиційні фракції, що не було б дивно, а невід’ємні складові парламентсько-урядової коаліції — «Трудова Україна», СДПУ(О) та «Регіони України». Їхні члени присутні в сесійнiй залі, проте не беруть участі в голосуванні. Зокрема, у вівторок ці політичні сили не підтримали загалом законопроект про прожитковий мінімум на 2005 рік, схвалення якого необхідне для подальшого затвердження бюджету-2005. Депутати від опозиції стверджують, у «трудовиків», есдеків й «регiонiв» централізовано відібрали картки для голосування. А представники страйкуючих фракцій здебільшого цей факт заперечують, мотивуючи свою позицію небажанням брати участь у використанні парламентської трибуни «для розкручування кандидатів на посаду президента та шельмування кандидата в президенти Віктора Януковича» (так виразився лідер фракції «Трудова Україна» Ігор Шаров), «з’ясування раціону кандидатів на посаду президента замість прийняття економічних законів» (член фракції СДПУ(О) Ігор Шурма), «обпльовування всіх і вся» (лідер фракції СДПУ(О) Леонід Кравчук) тощо. На думку «трудовиків» та есдеків, у передвиборний період Верховна Рада не в змозі приймати позитивні рішення, її робота не є продуктивною і до 31 жовтня такою вже не буде. У зв’язку з чим «Трудова Україна», наприклад, виступає за перенесення діяльності народних обранців у комітети й округи. Цій думці співзвучна й заява постійного представника Президента у Верховній Раді Олександра Задорожнього, який вважає роботу парламенту безглуздою за відсутності стабільної, «переконливої» політичної більшості. Виникає, зрозуміло, запитання: а як же бюджет на майбутній рік, із затвердженням якого виборці пов’язують свої надії на підвищення пенсій, зарплат та інших соціальних виплат?..
Утім, вищезазначені фракції обговорення та прийняття бюджету, швидше за все, не ігноруватимуть. Принаймні фракція СДПУ(О) має намір брати участь у цій процедурі, зауважив в інтерв’ю журналістам у парламентських кулуарах її лідер Леонід Кравчук. Есдеки, як і «трудовики», протестують, зі слів Л. Кравчука, лише проти використання парламенту в політичних інтересах у зв’язку з президентськими виборами. На їхню думку, сьогодні у Верховній Раді порушують регламент і Конституцію. Прикладом такого порушення Л. Кравчук назвав рішення про створення парламентської комісії з моніторингу за реалізацією законодавства про вибори президента. Як довго триватиме ця акція протесту? Леонід Кравчук зазначив, що остаточно це питання ще не вирішене.
Спікер Володимир Литвин зі своєї сторони закликав парламентські фракції та групи, які входять до складу парламентської більшості, зокрема «Регіони України», «Трудову Україну» та групу «Союз», «не розвалювати роботу парламенту» та «не руйнувати парламентаризм». «Невже ви не розумієте, що переслідують дві мети: показати, хто справді визначає процес, в тому числі в парламенті, й друга — показати, що з таким парламентом суспільству, Україні далі жити не можна», — риторично запитав В. Литвин. Голова ВР також гіпотетично запропонував ухвалити рішення «піти працювати в округи на 40 днів». «А потім зберемося, і визначатимемо долю парламенту. Я переконаний, що після виборів такий парламент, такі народні депутати в стінах парламенту не потрібні», — наголосив він. Разом із тим голова Верховної Ради висловив упевненість, що парламент працюватиме. Проте він також заявив про намір першими винести в зал для голосування президентські й урядові законопроекти. «Мене непокоять не президентські вибори, а те, що буде після виборів у країні», — додав він.
Водночас, схоже, не всi вважають, що спiкер робив усе можливе для запобігання черговій парламентській кризі. Наприклад, есдеки також мають до нього певні претензії. «Якщо спікер Володимир Литвин, який отримав свою посаду завдяки більшості, вважає, що це нормально, коли в сесійному залі відбувається шельмування уряду, то я з цим не погоджуюся», — заявив кореспонденту «Дня» Ігор Шурма.
На жаль, прогнози щодо того, що за відсутності законодавчо закріплених механізмів створення парламентсько-урядової коаліції від Верховної Ради нічого чекати стабільної роботи, виправдовуються із завидною регулярністю. Будь-які «віруси» — від кадрових до приватизаційних — завдають позбавленому «імунітету» (виробленого з допомогою внесення відповідних змін до Конституції) парламентському організму серйозних збитків, здатних призвести до його цілковитої або часткової непрацездатності. Проте з завзятістю, гідною кращого застосування, наш вищий законодавчий орган наступає на одні і ті самі граблі: політреформу відкидає в будь-якому вигляді (навіть її «м’який» варіант — прийняття законів про Кабінет Міністрів, про президента тощо), а всi потім дивуються, що не може нормально працювати...
Якими можуть бути наслідки нинішньої «парламентської лихоманки»? Вiд зриву бюджетного процесу до розпуску...
