Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вступні іспити розпочалися

3 липня, 2004 - 00:00


Сьогодні в Україні стартує вступна кампанія до вищих навчальних закладів країни. Першими розчиняють двері для абітурієнтів вищі заклади освіти зі статусом «національний», пізніше випробування на якість знань продовжаться і в інших ВНЗ країни. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на цивільних факультетах тривають співбесіди, а Військовий інститут уже проводить перший іспит. Про особливості нинішнього «вступного» літа розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Національного університету імені Тараса Шевченка Валерій ГРИГОРУК.

— Який конкурс до Київського національного університету цього року?

— За даними, отриманими за два дні до закінчення прийому документів, конкурс до університету становив у середньому 2,5 людини на місце. Найбільший конкурс — до Інституту міжнародних відносин. За деякими спеціальностями там зараз понад шість осіб на місце. Традиційно високим залишається конкурс на спеціальності, пов’язані з перекладом у Інституті філології. На економічному факультеті на спеціальність «міжнародна економіка» — понад сім осіб на місце, а на інші спеціальності цього факультету приблизно по чотири людини. Найменший конкурс в університеті становить півтори людини. Це спеціальності «російська мова та література», а також «геологія». Потрібно враховувати й такий чинник, що цього року загальна кількість випускників середньої школи поменшала порівняно з попереднім, оскільки це діти 1986—1987 років народження.

— Чи багато іноземців бажають у вас вчитися?

— Щорічно ми приймаємо близько двох сотень іноземних студентів на різні спеціальності. Серед зарубіжних студентів переважають громадяни Китаю. Рік вони навчаються на підготовчому факультеті, де вивчають українську мову (до речі, багато хто примудряється вивчити за рік нашу мову на рівні вільного володіння). Потім продовжують навчання. Практично майже всі іноземці навчаються платно. Ціна для них удвічі вища, ніж для наших співвітчизників. До нас їдуть вчитися з Росії, Молдавії, Білорусі, а також за направленням українських громад із різних країн світу.

— Скільки коштує навчання за контрактом?

— Надання платних послуг дуже вигідне для університету. Для громадян України залежно від факультету та спеціальності ціна навчання за рік становить від 4 до 16 тисяч гривень. Найдорожче навчання в Інституті міжнародних відносин, а найдешевше — на природничих факультетах.

— Випускники яких спеціальностей користуються найбільшим попитом на ринку праці?

— Це випускники природничих факультетів (хімічного, фізичного, біологічного). Чому саме природничих наук? Адже таблиця множення однакова в усьому світі, як і дія законів фізики. Наших випускників із задоволенням приймають на роботу за кордоном за, так би мовити, «планетарними» спеціальностями. У західних країнах сьогодні молодь не прагне вчитися на цих спеціальностях, а вакуум, що виник, заповнюють українські фахівці. Йдеться про Німеччину, Францію, Англію, Сполучені Штати... Наша математика навіть жартує, що на запитання «Як у Америці з математикою?», отримують відповідь: «Чудово! Адже українські та російські професори читають математику російським, українським і китайським студентам». А якщо серйозно, то про те, що фахівці з нашою підготовкою запитані суспільством, свідчить той факт, що конкурс на природничі спеціальності протягом останніх років збільшується.

Держзамовлення університету становить цього року 2526 місць на всі факультети. Серед абітурієнтів кожен третій — медаліст.

— Чи мають медалісти пільги при вступі до вас?

— Безумовно. Якщо дитина всі десять років щодня та щороку підтверджувала свої високі оцінки, то ми не маємо підстав не довіряти школі. Хоча ми все-таки їх випробовуємо. На одні спеціальності треба пройти співбесіду, на інші — здати профільний іспит на «відмінно». Загалом співбесіда краще, оскільки є можливість глибше, точніше поставити запитання, витратити на це більше часу й отримати уявлення не тільки про якість знань, а й про загальну ерудицію абітурієнта. Але там, де дуже високий конкурс, провести з усіма співбесіду технічно дуже складно. Також при письмовому іспиті легше порівнювати результати та простіше аргументувати об’єктивність виставленої оцінки у разі апеляції чи іншої конфліктної ситуації. Ми хочемо бачити у своїх стінах талановитих дітей. Тому кілька факультетів (хімічний, фізичний, радіофізичний, механіко-математичний) протягом року проводять свої внутрішні предметні олімпіади, де в заочному турі може брати участь кожен охочий, а переможці очного туру отримують право бути зарахованими на факультети за результатами співбесід.

— Як можна пересвідчитися в об’єктивності оцінок на вступних іспитах?

— У нас поодинокі випадки подачі апеляцій. Цього року вперше до апеляційної комісії входять не члени приймальної комісії, а 39 найкращих київських вчителів, по 2-3 людини з кожного предмета.

Людмила РЯБОКОНЬ, «День»
Газета: