До такого нерадісного висновку привели експертів результати дослідження споживчих настроїв в Україні, спільного проекту компанії GfK-UCM і Міжнародного центру перспективних досліджень. Термін «споживчі настрої» відображає готовність громадян робити покупки в даний момент. Фахівці відзначають різке зниження цього індексу в нашій країні в першому кварталі 2002 року, причому тенденція до зниження індексу споживчих настроїв спостерігається вперше за всю історію щоквартальних досліджень у цій галузі, що проводяться з 2000 року. Загалом, досі українські споживачі подавали хоч і не дуже райдужні надії щодо свого добробуту і економічної ситуації в країні, зате принаймні ці показники поступово зростали аж до початку поточного року. За даними вибіркового обстеження домашніх господарств за січень-березень 2002 року, індекс економічних очікувань знизився в порівнянні з груднем на 7,3 пункта і становить 99, 2 (значення індексу менше аніж 100 пунктів вказує на те, що в даний момент у більшості громадян песимістичні очікування щодо розвитку національної економіки). Говорячи простою мовою, багато українців (особливо громадян середнього віку і категорія населення з низьким рівнем прибутків) продемонстрували свою впевненість в тому, що «буде гірше» або, принаймні, «не краще». Коментуючи «Дневі» таку тенденцію, керівник проектів Міжнародного центру перспективних досліджень Гліб Вишлінський виділив дві основні групи чинників, що вплинули на «купівельний» настрій українців у період проведення дослідження. Перша група, на його думку, пов’язана з накладкою дослідження на період передвиборної агітації. «За ці три місяці люди почули від різних політичних сил таку кількість «страшної правди» про реальну економічну ситуацію в країні, що це не могло не позначитися на економічних очікуваннях більшості громадян», — стверджує експерт. Друга ж група чинників впливу є реально існуючими показниками погіршення економічної ситуації в період проведення дослідження, гальмування темпів економічного зростання, особливо на Сході країни (до речі, там показники споживчих настроїв знизилися більше ніж де-небудь). Що, до речі, виглядає дещо парадоксально: опозиційні партії та блоки (за винятком комуністів) не дали високої цифри в східних регіонах.
Словом, українські споживачі «причаїлися» і наполегливо стримують пристрасть до покупок, побоюючись, очевидно, непередбачених змін і відкладаючи «на чорний день». Продавці столичних ринків у один голос нарікають на маленьку виручку. Особливо ті, у кого на розкладках не продукти першої потреби (цукор, вермішель, крупи, олія), а ковбаси й сири, несезонні овочі, кава, чай, л асощі. Оксана Бровко, дівчина за прилавком із фруктами на Мінському ринку, стверджує, що через відсутність попиту її прибуток за останні два місяці не покрив навіть закупівельних витрат. Продавщиця щиро здивована цим явищем, оскільки багатьох, за її словами, напередодні виборів «побалували» зарплатою. Навіть Бессарабський ринок (на фото), що завжди мав свою постійну клієнтуру й служив у певному значенні «барометром» добробуту киян, не «кишить» покупцями. І це при тому, що показник споживчого оптимізму заможних громадян залишається досить високим — 111,3 пункта.
Продовження теми на стор. "Суспільство"
