Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Втрачено фантастичні можливості

Маріо ДЕВІД: Постійні перевибори, політична нестабільність — це для України дорога в нікуди
3 жовтня, 2008 - 00:00
ФОТО НАДАНЕ ФОНДОМ ВІКТОРА ПІНЧУКА

Останнім часом в Європейському Союзі про Україну все частіше згадують у контексті політичної кризи і втрачених можливостей. Ці самі думки були висловлені вчора в Києві, де відкрився Другий університет YES, у якому беруть участь майбутні політичні лідери України та 27 країн Євросоюзу, а також чимало європейських депутатів — друзів нашої держави. Депутат парламенту Великої Британії Стівен Баєрс під час виступу на відкритті цього форуму наголосив, що приєднання України до ЄС принесе користь як Україні, так і ЄС. Тим часом його колега з португальського парламенту Маріо Девід сказав, що в ЄС готові допомогти Україні. Але при цьому він наголосив, що «ми втомилися від того, що в Україні постійна політична криза». За його словами, в жовтні Україна втратила фантастичні можливості. Що депутат мав на увазі під втратою фантастичних можливостей? Чому політична криза впливає на європейську перспективу України? Як Україна може наздогнати втрачені темпи інтеграції в Європейський Союз? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю депутата парламенту Португалії, віце-президента Європейської народної партії Маріо ДЕВІДА.

— Під час кризи у серпні (коли на Південному Кавказі розгорівся грузинсько-російський конфлікт щодо Південної Осетії. — Ред.) у деяких членів Європейського Союзу було відчуття, якщо мета України полягає в тому, щоб справді стати членом євроспільноти, то необхідно підтримати або пришвидшити реалізацію цієї мети. Але саме в цей момент що ми побачили? Початок нової кризи в Україні. Як ви можете кудись рухатись, якщо ви весь час перебуваєте в політичний нестабільності? Якщо ви цього хочете, то це ваш вибір. А ми на Заході бачимо, що ви повинні бути більше зацікавлені у балансі влади в Україні, у знаходженні спільної основи. Тут, у Києві, для роботи в Другому університеті YES зібралися представники трьох європейських партій. Ми можемо об’єднатися, щоб Лісабонську угоду було ухвалено. Чому задля стратегічної мети, яка є важливою для вашої країни, не можете об’єднатися ви? Якщо ви хочете, щоб люди довіряли Україні як партнеру, вам потрібно мати функціонуючу демократію. Вам потрібно мати баланс влади між різними інститутами, який має бути надзвичайно добре визначений. Щоб кожна гілка знала, в чому полягає її роль. Вам потрібно мати дружнє довкілля для інвесторів. А фактично у вас немає жодної уяви, що прихід інвестицій зупинився після серпня. Мені відомо декілька таких прикладів. Навіть учора мені зателефонували і запитали: Маріо, ти зараз у Києві, що там, до біса, відбувається?

— Але ж український Президент на шведсько-українському бізнес-форумі заявив, що інвестиції в Україну зростають...

— Я вірю, що інвестиції зростають. Але ви навіть не уявляєте, наскільки більше вони могли вирости. Я не хочу сперечатися з тим, що інвестиції в Україну ростуть. Але їх могло бути значно більше, якби тут була передбачуваність, якби тут була стабільність. Звісно, навіть у нас існують політичні відмінності, що є нормою демократії. Але у нас є стратегічні цілі. А тут, здається, все інше на першому місці замість стратегічних інтересів країни.

— Хіба може бути сумнів, що Україна зробила вибір щодо європейської інтеграції? Серед усіх політичних партій існує консенсус щодо інтеграції в ЄС.

— Щодо бажання, справді, немає сумніву. Але де ж реформи? Яка швидкість просування? Коли ви хочете вступити до ЄС? У 2050 році? Це надто пізно для мене. Я хочу бути свідком цього моменту. Я хочу в цей день бути тут, в Україні. Тому питання полягає в тому, щоб усі зусилля спрямувати на це. Тому необхідні зміни, реформи — в інтересах України. А не лише в інтересах самого Євросоюзу.

— Ви, мабуть, чули, що український Президент постійно говорить, що Україні потрібно показати гавань, у яку має прямувати наша країна, маючи на увазі отримання перспективи членства в Європейському Союзі. Чому б Брюсселю не надати Києву такого сигналу?

— Одна річ — бажання. Я не сумніваюсь у бажанні Президента, прем’єр-міністра, навіть лідера Партії регіонів. Я вважаю, що вони серйозні люди і мають на увазі те, що говорять. Але справа в тому, що через цю перманентну нестабільність Україна дає привід для тих країн у Європейському Союзі, які не хочуть дражнити Москву, щоразу відмовляти в подальшій швидкій інтеграції України в ЄС. У вас нестабільність, ви не робите або відкладаєте здійснення необхідних реформ. Тому ви надаєте чудовий привід для затримки інтеграції України в ЄС. Постійні перевибори, політична нестабільність — це для України дорога в нікуди.

— Чи можете ви назвати країни, які не хочуть дражнити Москву?

— Питання не в країнах, а в особистостях у різних країнах. Це питання Realpolitik. Ми маємо залежність від постачання енергоносіїв. Тому нам потрібно бачити з боку України дуже сильну демонстрацію того, що її головна мета полягає в об’єднанні і здійсненні необхідних реформ.

— На вашу думку, чи існують зараз ознаки того, що політичній кризі в Україні буде покладено край?

— Я не хочу втручатися у внутрішнє політичне життя України. Як друг України, я хочу, щоб тут домінувала демократія і, нарешті, країна знайшла стабільність. Подобається це комусь чи ні, а легітимний строк Верховної Ради має завершитися, як це передбачено законодавством. Хіба що можуть виникнути якісь дуже конкретні обставини...

Розмовляв Микола СІРУК, «День»
Газета: