Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вузи змагаються за абітурієнта

і пропонують здобути кілька спеціальностей одразу
15 липня, 2004 - 00:00

Вступні іспити до вищих навчальних закладів у розпалі. Строки екзаменів у різних ВНЗ розтягнені в часі — і зараз потоки абітурієнтів намагаються правильно зорієнтуватися в ринку освітніх послуг. На підступах до Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова учора було дуже велелюдно. Батьки абітурієнтів щільним кільцем обступили будівлю і з нетерпінням чекали закінчення іспитів. «День» поспілкуватися з деякими з них.

Мама Іри Пазіної (iз селища міського типу Міжгір’я Закарпатської області) розповіла про те, що її дочка вступає до педагогічного ВНЗ, хоча здобула освіту медсестри. Свого часу дівчинка уступила проханням матері, а тепер вирішила реалізувати власну мрію. До речі, батьки, особливо дітей із сільської місцевості, в один голос говорили, всупереч розхожій думці, про престижність професії педагога в селі.

Ректор Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова Віктор Андрущенко зазначає: «Цього року вступна кампанія відбувається складніше. Хоча й дається взнаки демографічне зниження навантаження через меншу кількість випускників шкіл, однак конкурс до нашого університету не поменшав. Минулого року було 3,2 особи на місце, а сьогодні — більше чотирьох. На такі спеціальності, як іноземні мови, правознавство, політологія, психологія, соціальна робота — конкурс до 10 осіб на місце. Цього року більше медалістів. 800 чоловік подали заяву на держзамовлення — 1683 місця. А на політологію на 25 місць — 25 заяв тільки від медалістів. Цього року медалісти показують дуже хороші знання. Тож сьогодні оцінці шкільного вчителя цілком можна довіряти. Я розмовляв із багатьма батьками і відчув, що вони налаштовані досить толерантно. Минулого року ще відчувалася певна агресивність. Зараз уже минуло три дні екзаменів — і поки жодної апеляції. Відчувається більша довіра й до своїх дітей, і до викладачів, які приймають іспити. Збільшилася кількість дітей, які приїхали iз села. Вважаю, тому, що орієнтуються на отримання якісної професії. Наші випускники не обов’язково працюватимуть тільки вчителями. Ми вже запровадили подвійні спеціальності, дамо і потрійні. Я домовився iз сільськогосподарською академією про те, що наші студенти географічного, біологічного факультетів паралельно вивчатимуть там і спеціальності агронома, тваринника, діловода... Це пов’язано з тим, що кількість шкіл у селі зменшуватиметься, і щодня їздити на роботу до іншого села вчителю буде важко. А маючи додаткові спеціальності, він зможе на півставки працювати у школі та підробляти у себе вдома. Ми хочемо бачити в себе талановитих дітей, тому я попередив членів комісії, щоб вони повідомляли про тих абітурієнтів, які не укладаються в стандарти програми, однак демонструють високий рівень знань. Ми їх запрошуватимемо на навчання».

Настав час, коли не лише абітурієнти складають конкуренцію одне одному, а й виникає суперництво між ВНЗ у боротьбі за кращого абітурієнта. Така ситуація виникла у зв’язку з можливістю вступати до кількох навчальних закладів одночасно. Вже сьогодні серед тих, хто складає іспити до педагогічного університету, чимало тих, хто пройшов за конкурсом до інших ВНЗ, і невідомо, в якому інституті вони вирішать вчитися. У зв’язку з цим багато навчальних закладів протягом року проводять внутріфакультетські олімпіади, переможців яких зараховують на факультет за співбесідою. Наприклад, Юля Пушкар (місто Березань) уже вступила до Київського університету технології й дизайну на факультет метрології та вимірювальної техніки, спробувала свої сили й у КПІ (результат був невдалим). Однак прийшла складати іспити до педагогічного закладу, сподіваючись вступити на факультет «соціологія освіти».

Батьки абітурієнтів дуже позитивно відгукувалися про ідею позашкільного тестування, наголошуючи, що це позбавить дітей додаткових стресів і дасть можливість об’єктивно перевіряти власні знання. Любов Федорівна Власова, редактор місцевої газети iз селища Теплик Вінницької області, каже, що її дочка Уляна — медалістка, і що дівчинка мріє стати психологом. Вона двічі брала участь в експерименті з позашкільного тестування й отримала сертифікат iз української мови, набравши 11 і 12 балів. Якщо вона не пройде співбесіду як медалістка, то цей сертифікат надасть додатковий шанс, бо їй доведеться складати тільки один іспит за профілем, а українську вже зарахують за сертифікатом. Загалом за це літо Уляна вже склала 11 іспитів: 5 у школі та 6 до різних ВНЗ, зокрема, на дві спеціальності в Університет ім. Шевченка, куди не дуже сподівається, що пройде.

Не обійшлося і без чуток. Зокрема, жінка iз Дніпропетровська повідомила, що для зарахування медаліста до ВНЗ Києва потрібно здавати благодійний внесок через банк у розмірі півтори тисяч гривень, а також, що дали розпорядження «завалювати» медалістів. Кореспондент «Дня» поцікавився у приймальній комісії фізико-математичного факультету щодо відсівання медалістів в результаті співбесіди. Виявилося, що із семи медалістів, які претендують на навчання на факультеті, за результатами співбесіди було зараховано п’ять.

Людмила РЯБОКОНЬ, фото Михайла МАРКIВА, «День»
Газета: