За його словами, щороку додається 12 відсотків осіб, яких
треба утримувати в місцях позбавлення волі. Департамент вніс пропозиції
до проекту нового Кримінального кодексу України щодо розширення видів покарань,
які не пов'язані з позбавленням волі, зокрема: громадські роботи, обмеження
волі тощо.
Окремо підкреслювалося, що сьогодні необхідно створювати
державну систему постпенітенціарної опіки з метою підтримки осіб, звільнених
із місць позбавлення волі. Основними соціальними інституціями такої системи
мають стати центри соціальної адаптації при місцевих держадміністраціях,
опікунські ради, соціальні будинки-інтернати.
У свою чергу начальник Київського слідчого ізолятора полковник
Віктор Карандюк зазначив, що однією з головних проблем слідчих ізоляторів
є недостатність фінансового забезпечення. Зокрема, на утримання однієї
людини в слідчому ізоляторі щодня необхідно 34 грн. на харчування та 20
грн. — на побутові послуги. Держава ж цього року надала лише по 8 копійок
у день на утримання однієї особи.
Іншою важливою проблемою СІЗО В.Карандюк назвав проблему
кадрів. За його словами, на 3 тисячi 500 осіб, які утримуються в київському
слідчому ізоляторі, припадає 444 особи персоналу, тоді як, наприклад, у
Данії у в'язниці на 86 осіб припадає 100 осіб персоналу. Персонал має низьку
зарплату та практично не забезпечується житлом, що «позначається на результатах
діяльності СІЗО».
