Політичну ситуацію в країні можна було б легко представити у вигляді графіка, який щодня й навіть щохвилини змінюється. Позачергове засідання Верховної Ради, щодо правомочності якого не впевнений навіть міністр юстиції, й крива після спокійної полички різко пішла вниз. А от, скажімо, прем’єр-міністр заявляє, що Президент зацікавлений у тому, щоб вибори в країні пройшли чесно. Тобто з’являються ознаки довіри — це пік у верхній половині графіка. Або міністр Кабінету Міністрів інформує про те, що на засіданні уряду буде присутній Віктор Ющенко. Отже, налагоджується конструктивна робота — ще один пік вище нульової лінії. А от повідомлення протилежного змісту — не буде Президента на Кабміні... Ну, хто ще не здогадався, з якої сторони системи координат з’явиться новий пік?
А на сьогодні заплановане саме те розширене засідання Кабміну, де, на жаль, не буде Президента. Про це країні повідомив перший заступник голови його Секретаріату Олександр Шлапак. Він пояснив мінливість планів глави держави легко й просто, мовляв, «Президент вважає, що у нього достатньо (персональних) контактів з урядом щодня». Більше того, заступник секретаря досить жорстко уточнив: «Те, що він хотів сказати, він сказав і розраховує на те, що буде почутий». Але хіба ця обставина не була відома Президентові та його помічникам і раніше?..
І що це там нагорі коїться, дивується громадянин, малюючи низхідний пік на своєму любительському графіку. Тим паче, що щойно йому довелося прочитати звіт про брифінг того самого Шлапака, який розказував публіці про те, як добре розвивається економіка нашої країни.
Як зазначив Шлапак, «Україна за темпами економічного розвитку залишається однією з провідних європейських держав з додатковим економічним потенціалом». Зокрема, він назвав досить добрими макроекономічні показники країни порівняно з іншими країнами СНД. За його словами, темпи реального економічного зростання ВВП перевищують середнє значення за останні сім років — 7,9%, темпи зростання промислової продукції — 12,1% (по СНД — 8%). Він також наголосив на стабільності ситуації на фінансових ринках, зауважив, що виконується бюджет. За словами Шлапака, економіка України витримала черговий енергетичний удар (мається на увазі підвищення на початку року цін на газ). При цьому була навіть названа стабільною робота паливно-енергетичного комплексу й «непоганою» — житлово-комунального господарства. (Причому, говорячи про останнє, він, швидше за все, явно передав куті меду. Бо того ж таки дня фахівці цієї галузі на круглому столі «Дорожня карта житлово-комунального господарства: як подолати монополізм і корупцію в галузі» дали нашому ЖКГ дуже низьку оцінку.)
Але ж у виступах фахівців із Секретаріату не лише тон висловлювань, а й остання кома є значущими, і якщо щось трапиться, за нашою старою звичкою, шукай уже цю людину десь у жеку. До речі, хто-небудь помітив, як різко знизилися шанси першого номера блоку НУ — НС Юрія Луценка, який претендував раніше на високу посаду в майбутньому післявиборному уряді? Тепер соратник по блоку передрікає йому успіх на виборах у київські мери, що, за великим рахунком, для кандидата в прем’єри все одно, що пониження до рівня двірника? І що ж це він такого сказав невлад чи, можливо, зробив?..
Але не будемо відволікатися на політику, адже ми, власне, підходимо до справи з об’єктивної — економічної точки зору. І тут не можемо не сказати, що шановний пан Шлапак навіть тоді, коли нам уже здавалося, що ще п’ять хвилин і, судячи з його позитивного до «регіонального» уряду настрою, мова піде про широку коаліцію (знову ця клята політика), раптом вирулив до своєї звичайної лексики, де завжди домінували оцінки на кшталт «не задоволені» та «занепокоєні». Він за звичкою розкритикував соціальну політику уряду, яка, за його словами, є «непослідовною». Починаючи з серпня 2006 року темпи соціального зростання знизилися вдвічі, вважає Шлапак, мабуть, маючи на увазі зниження темпів зростання зарплат бюджетників і пенсій. Але ж він як досвідчений економіст насправді має добре розуміти, що високі темпи соціальних витрат бюджету можуть бути забезпечені лише ще більш високими темпами розвитку економіки. Тепер уряд добився цього, й, напевно, незабаром черговий лайливий пасаж будуватиметься вже на тому, що не можна в рік виборів кидати так багато грошей на соціальні цілі, що є явним підкупом виборців. Але тут Шлапак, схоже, навіть перестрахувався, оскільки підкреслив, що ті соціальні рішення, які здійснюються урядом, «приймаються під тиском». А чиїм — це всі, звісно, знають. «Необхідна дуже чітка програма соціальних реформ», — продовжив Шлапак. І всі присутні могли подумати, що він чомусь не ознайомлений з проектом Держпрограми економічного й соціального розвитку, розробленої Мінекономіки на 2008 рік. Не може цього бути!
