Візантія, Османська імперія, Крим, Одеса, Сочі, Ялта, Стамбул — кожному європейцю відоме значення, яке відіграв цей Причорноморський регіон в історії Європи. Однак дехто в Західній Європі ще не усвідомлює, наскільки тісними залишаються відносини й сьогодні: після вступу Румунії та Болгарії Європейський Союз сам став Причорноморським регіоном.
Цей регіон є прикордонним у найкращому розумінні цього слова: завдяки своєму розташуванню на переході до Малої Азії та до Кавказу Чорне море і країни на його узбережжі завжди були місцем перетину багатьох культур і містком для обміну між Західною Європою та віддаленим Сходом.
Мій український колега Володимир Огризко запросив мене на зустріч завтра у колі міністрів закордонних справ ЄС і країн Причорноморського регіону. На ній ми хочемо обговорити поглиблення співробітництва між ЄС та Причорноморським регіоном. Зустріч є важливим елементом реалізації так званої Причорноморської ініціативи ЄС і відбудеться у слушний момент. Ще в цьому півріччі країни-члени ЄС хочуть перевірити реалізацію ініціативи й провести дискусію щодо подальших кроків.
Україні в цьому регіоні належить особлива роль, вона є близьким партнером ЄС. Україна також є одним із найважливіших адресатів Європейської політики сусідства у Центральній і Східній Європі. Співробітництво між ЄС та Україною вже з березня 1998 року здійснюється на базі Угоди про партнерство і співробітництво. Так, наприклад, просунулися реформи у сфері управління та юстиції, суттєво зросли також інвестиції ЄС в Українi, а між вченими й дослідниками України та ЄС існує інтенсивний обмін. Ми раді, що наразі чимало українських студентів прибувають до ЄС з метою навчання.
Нині ми ведемо переговори про нову посилену угоду. ЄС розглядає таку угоду як «взірцевий проект» для розбудови політики сусідства в цілому. Важливою частиною нової угоди, яка ще більше наблизить країну до ЄС, стане зона вільної торгівлі. Я радий, що минулого тижня було ухвалено рішення про вступ України до Світової організації торгівлі. Тим самим відкрито шлях до переговорів про створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.
Завдяки своєму досвіду Україна посідає особливу роль у наближенні країн Східної Європи до ЄС. У цьому сенсі країна могла б взяти на себе роль лідера для всього регіону. Варто сприяти поширенню в регіоні знань про ЄС та його структури. Так, важливу функцію міг би виконувати тут Інститут європейських досліджень в Україні, який був би відкритим для молодих кадрів у галузі політики, управління та економіки з усього Причорноморського регіону і таким чином робив би свій внесок у поглиблення відносин держав цього регіону між собою та з ЄС.
Однак ясно і те, що ЄС шукає зв’язків iз країнами Причорноморського басейну не лише на двосторонній основі. Особливо важливим є також постійний діалог iз Організацією Чорноморського економічного співробітництва. Адже 12 країн-учасниць цієї організації, що налічують понад 350 мільйонів мешканців, керуються принципами, дуже близькими моєму серцю: вирішення нагальних проблем нашого часу на тривалу перспективу можна досягнути лише шляхом далекоглядної політики, діалогу, порозуміння та визначення спільних інтересів незалежно від кордонів. У регіоні, розвиток якого з часів створення «Шовкового шляху» був позначений торгівлею, обміном і співробітництвом, відтепер з’явилася можливість нової форми кооперації.
Сьогодні у Європи та країн Причорномор’я є багато спільних інтересів. Обидві сторони виграють від поглибленого співробітництва, стабільності і добробуту в регіоні. Існує величезний потенціал економічного співробітництва, в тому числі й у галузі енергетики.
Під час головування в ЄС у першому півріччі 2007 року Німеччина ще більше поглибила співробітництво. Це було для мене важливою справою: адже в ЄС розуміють велике стратегічне значення Причорноморському регіону. І ми маємо намір поглиблювати наші відносини з регіоном на всіх рівнях. Європа хотіла б, щоб від практичного співробітництва виграли обидві сторони. При цьому в центрі співпраці між ЄС та Причорноморським регіоном, на мій погляд, мають перебувати питання захисту клімату і навколишнього середовища, міграції, а також боротьби з організованою злочинністю. Чималий потенціал існує також у сфері розвитку науки і технологій, дотримання міжнародного права і співробітництва з громадянським суспільством.
Кооперація сприяє також посиленню політичної довіри в регіоні. Я сподіваюся на те, що поступово вдасться зменшити існуючу напругу і створити умови, за яких можна буде легше долати тупикові конфлікти.
Тому я радий зустрічі, що відбудеться завтра у Києві. Разом із колегами з інших держав регіону та ЄС ми обміняємося думками з таких нагальних питань як захист клімату, міграція, безпека на кордонах і посилення співробітництва у сфері освіти. Я вірю в те, що нам вдасться досягнути при цьому конкретного прогресу, аби наповнити життям наше бачення поглибленого співробітництва.
Франк-Вальтер ШТАЙНМАЙЄР — міністр закордонних справ Німеччини.
