Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Я хотів би подивитися на Україну без Кучми...»

10 червня, 2004 - 00:00

Більша частина вступного слова Президента України Леоніда Кучми до його вчорашньої чергової зустрічі з пресою була традиційно присвячена економіці. Коротко перерахувавши досягнення (макроекономічна стабільність, економічне зростання etc), глава держави зосередився на проблемах: зростання цін (насамперед — на ринку нафтопродуктів), ослаблення впливу банківської системи на реальний сектор економіки (банки продовжують кредитувати насамперед торгівлю), збільшення на 40% кількості справ про банкрутство підприємств (через процедуру банкрутства держава усувається від управління стратегічними об’єктами), невідповідність темпам економічного зростання динаміки доходів бюджету тощо. До речі, вже у другій частині прес- конференції, коментуючи на прохання журналістів резонансну приватизацію «Криворіжсталі», Президент сказав, що виступає за приватизацію цього підприємства, проте останнє слово в цьому питанні залишає за Кабінетом Міністрiв, Фондом держмайна та частково Верховною Радою. «Є «за», є й «проти», — відзначив Л. Кучма. — Але я переконаний, що «за» набагато більше».

ПРО БОРГИ

А примітною особливістю вчорашньої прес-конференції була досить різка критика на адресу Верховної Ради, — мабуть, давно вже так Президент не говорив про депутатський корпус. У вищому законодавчому органі забуксувало прийняття економічних законів. «Керуючись своїми конституційними повноваженнями, я звернувся до парламенту з проханням розглянути як невідкладні близько 70 проектів законів, зокрема 46 економічних. Доповідаю вам про результат: прийняли 12, у тому числі 8 економічних... Ми бачимо, якими проблемами сьогодні насамперед займається парламент, — якщо він і надалі так працюватиме...» Утім, що в цьому випадку станеться, Президент не уточнив. Зате він перерахував документи, які, за його словами, «лежать у парламенті та чекають учорашнього дня». Це, зокрема, Державна програма економічного та соціального розвитку на 2004 рік, яка є, як і бюджет, «економічним паспортом» держави, загальнодержавна програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 роки і Житловий кодекс, закон про легалізацію доходів, отриманих незлочинним шляхом, який «мусолять» у ВР вже чотири роки; завмерло на місці податкове законодавство... Зволікає Верховна Рада і з приведенням у відповідність до міжнародних норм законодавства у сфері інтелектуальної власності, що, зі слів Л. Кучми, є основною перешкодою до вступу України до Світової організації торгівлі. «Якщо досі ми випереджали на цьому шляху своїх колег по СНД, то за таких темпів, за такого ставлення парламенту ми будемо останніми, — відзначив Президент. — Тоді не ми визначатимемо, хто піде за нами, а нам диктуватимуть, в тому числі й Росія». «Коли я дивлюся на ситуацію, що склалася в парламенті, мені здається, що права опозиція перейняла в лівої лозунг «чим гірше, тим краще» та творчо його розвинула», — подосадував Леонід Кучма. На його думку, така велика заборгованість народних обранців перед їхніми виборцями є наслідком у тому числі нездійснення політичної реформи: лише дієва більшість, механізм формування якої закладався у пропоновані поправки до Конституції, здатен, упевнений Президент, забезпечити вирішення подібних проблем, — а не виникаючі сьогодні ситуативні конфігурації.

«ЗНАКОВА ПОДІЯ СВІТОВОГО РІВНЯ»

Саме так Президент України охарактеризував одностайно прийняту Радою Безпеки ООН 8 червня резолюцію щодо Іраку, яка, зі слів Л. Кучми, дає сьогодні можливість справді вирішити проблему з участю насамперед ООН і зацікавлених країн, а головне — відкриває можливості перед Іраком та іракцями. Це ще раз переконало Президента, з його слів, у думці про правильність рішення про відправку українського миротворчого контингенту до Іраку. «Наше рішення було абсолютно правильним — відправити миротворчі війська до Іраку. А інших функцій вони не виконували», — наголосив глава держави.

Ділячись із журналістами своїми враженнями від численних зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця з відомими зарубіжними політиками, зокрема з колишнім головнокомандуючим силами НАТО в Європі Веслі Кларком, котрий нещодавно відвідав Київ із приватним візитом, Леонід Кучма зауважив, що декому в Україні не гріх повчитися в американців: хоч які б були між республіканцями та демократами розходження, їхні позиції щодо Іраку збігаються. «Бо вони добре знають і розуміють, що таке національні інтереси Америки, — резюмував Президент. — А в нас багато хто також розуміє, що йдеться про національні інтереси України, але демонструє абсолютно інші підходи». «Допоки ми не відмовимося від виснажливої внутрішньополітичної боротьби, що гальмує розвиток України, до нас й інші не ставитимуться з повагою, і ми самі себе не поважатимемо...», — констатував глава держави.

Що стосується східного вектора зовнішньої політики України, то Президент України висловив переконання, що країни-учасниці Єдиного економічного простору рухатимуться шляхом тіснішої інтеграції та мають у зв’язку з цим «колосальні» можливості. «Якщо наша співпраця буде побудована на ринкових принципах, якщо не буде бажання в когось бути старшим, у когось — молодшим, то перспективи дуже-дуже великі», — додав Леонід Кучма. При цьому він наголосив, що Україна виступає за усунення перешкод для вільного пересування товарів, грошей, людей у рамках ЄЕП, а також за те, щоб поступово перейти від простих операцій «купи — продай» до складних технічних і технологічних проектів. Заради справедливості слід зазначити, що через півгодини, кажучи про причини «бензинової кризи», Президент розставив акценти досить жорстко: «Хоч би що ми з вами робили, Росія все одно «заганятиме» нас у світові ціни на енергоносії, і до цього треба готуватися...»

Як невеликий «ліричний відступ» від зовнішньополітичних проблем Л. Кучма зауважив, що ті із зарубіжних гостей, хто приїжджав до України кілька років тому і відвідав її знову тепер, у цей свій приїзд «широко відкривали не тільки очі, а й рота», настільки їх, на думку Президента, здивували зміни на краще, що сталися в країні за цей час.

ПРО КАНДИДАТСЬКЕ ЩАСТЯ

«Як би, на ваш погляд, відреагував Віктор Янукович, якби ви оголосили про свій намір балотуватися на третій термін?» «Якби.., — посміхнувся, відповідаючи на це запитання, Леонід Кучма. — Думаю, якби це сталося, Янукович миттєво став би найщасливішою людиною в Україні. Ще б пак — одразу скинути такий тягар!..» Президент також вкотре запевнив присутніх, що немає наміру брати участь у виборах- 2004. «Я заяву вже зробив і не збираюся змінювати своє рішення», — зазначив він. Хоча якби змінив, то, напевно, виграв би і третю кампанію підряд, — знов-таки з посмішкою зауважив Л. Кучма. Й одразу «напівжартома-напівсерйозно», як він сам висловився, додав, що «хотів би подивитися на Україну без Кучми»: ще, мовляв, невідомо, як за іншого лідера все складеться...

А на запитання про вимоги міжнародних інституцій до рівня прозорості жовтневих виборів президента України, Леонід Кучма відреагував філософськи: «Допоки ми не станемо членами НАТО та ЄС, нас повчатимуть і стверджуватимуть, що нам бракує демократії...» Нарівні з цим, зі слів Президента, під час зустрічей iз американськими представниками, які останнім часом відвідали Україну, він говорив їм, що «не може бути любов одностороння, не можуть бути вимоги односторонні, не можуть бути зобов’язання односторонні». Зокрема, зі слів глави держави, країни «Великої сімки» не виконали свої зобов’язання щодо добудування енергоблоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС у зв’язку з зупинкою Чорнобильської АЕС. Сьогодні «ніхто не знає», що відбувається під саркофагом на ЧАЕС. «То може, нам треба разом голосно кричати, щоб нас почули? Якщо там щось станеться, скажуть, що українці винні», — додав Леонід Кучма.

Мар’яна ОЛIЙНИК, «День»
Газета: