Лауреатом стала Емма Андієвська, поетеса, письменниця, яка пише в стилі сюрреалізму та герметизму, й художниця-авангардистка. Українка, яка є громадянкою США, а з 1943 року — жителькою Німеччини (м. Мюнхен), Емма Андієвська щиро зізнається у великій любові до України:
— Україна — це вічне джерело моєї наснаги. Я вибрала мову і цю країну, тому що їх вибрала моя любов. А те, що вибирає любов, — найфантастичніше в цьому світі.
Автор численних сонетів, новелеток, романів розповідає, що ніколи не оглядається назад, біжить тільки вперед і любить читати українську та світову літературу різними мовами, а особливо — ще ніде недруковане, «свіженьке, як пампушка». В прямому ефірі програми Емма Андієвська прочитала свої новелетки й сонети, а перший лауреат премії Тарас Компаніченко, кобзар, бандурист, з гуртом «Хореа козацька» виконали думи та історичні пісні. Нагадаємо, що другим лауреатом являється поет і літературознавець Віктор Неборак.
Привітати лауреатку прийшли відомі поети, письменники, літературознавці. «Емма Андієвська — одна з небагатьох поетес, яка поезію переживає, як життя і життя переживає як поезію, — вважає літературознавець Микола Жулинський. — Щоб читати її твори, потрібно бути підготовленим, знати світову поезію». А Олег Микитенко, головний редактор журналу «Всесвіт», порівняв поезію Емми з китайською та японською традиціями: «Бо тире, які фігурують у кожному вірші, — наче паузи для розмірковування читача, домислення образу. Щоб читати її, потрібно згадувати маловживані слова і часто заглядати у словник».
— Коли Емма Андієвська говорить: «Я ладна перевернути світ», то дивлячись на неї, ми в це віримо, — коментує Михайло Слабошпицький, ведучий програми, лауреат Шевченківської премії.
Нагадаємо, що Григорій Гусейнов, одержавши Шевченківську премію 2006 року, на її грошовий еквівалент заснував премію «Глодоський скарб», яка становить 15 тисяч гривень. Назва премії «Глодоський скарб» походить від назви села Глодоси в Кіровоградській області, в якому 1961 року хлопець Володимир Чухрій знайшов у полі камінь, з-під якого посипалося золото й срібло (близько трьох кілограмів). Сьогодні цей скарб зберігається у Музеї коштовностей у Києво-Печерській лаврі.
