З десятків дитячих малюнків, розвішаних у актовому залі Будинку офіцерів, глядачам посміхаються червонощокі сонця, гарні дівчата, різнобарвні квіти. Ці малюнки — подарунки дітей миротворцям-землякам, які перебувають на строковій службі в Іраку. 20 лютого в Будинку офіцерів було урочисто підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка, присвяченого Дню захисника Вітчизни. Ініціатор проведення за сприяння Міністерства оборони України конкурсу «Я — захисник» — громадська організація Всеукраїнська спілка «Берегиня України» на чолі із народним депутатом України Людмилою Кириченко. Столичних юних художників нагороджували почесними грамотами й грошовими преміями останніми, відзначення переможців конкурсу в регіонах відбулося раніше. Було також відзначено діяльність першого заступника міністра оборони України з гуманітарних питань та зв’язків з Верховною Радою Валентини Гошовської, яка особливо активно підтримувала ідею проведення конкурсу.
Загалом у конкурсі взяло участь 2170 дітей з 21 регіону. Найкращі роботи оргкомітет передав заступнику головнокомандуючого Сухопутними військами з виховної роботи Леонідові Жишку, який найближчими днями відвезе їх «адресатам». «Хоч я й генерал, але хвилююсь, коли діти звертаються до наших миротворців, — сказав Леонід Васильович під час передачі малюнків. — Бо навіть ці мужні люди не могли стримати сліз, одержавши дитячі малюнки, які минулого року надіслали їм учні Солом’янської школи».
Вражає недитячий підхід до конкурсу самих авторів малюнків. Більшість з них читали книги про війну, розпитували батьків про своїх дідусів — учасників бойових дій. У переможця конкурсу, десятирічного Дмитрика Лавріненка дідусь тричі в роки Великої Вітчизняної війни рятувався з палаючого танку — спогади дідуся надихнули хлопчика на участь у конкурсі. А сам Дмитро впевнено заявив, що в армію йти просто необхідно: «Земля все може — нагодувати, одягнути, а от захистити себе не може». Із Днем захисника Вітчизни привітала всіх миротворців, які зараз далеко від Батьківщини, ще одна переможниця конкурсу — Софія Здоровило: «Ніхто не вміє так чекати, як ваша рідна мати».
