«У рамках національної програми святкування 150 річчя з дня народження Льва Симиренка необхідно видати другий том, який так і не вийшов за життя вченого, а також увічнити в Криму пам’ять видатного вченого-плодовода, оскільки саме він «відкрив феномен кримського плодівництва світу», — заявив академік.
Він підкреслив, що перевидання книги українського вченого — це приклад інтернаціоналізму, оскільки його здійснюють за участю кримськотатарських структур і видавництва «Таврія-плюс».
«Перевидання книги — це за значущістю не тільки кримське, і навіть не тільки українське, а світове явище», — переконаний професор Таврійського національного університету Василь Єна. З його слів, «ця праця назавжди прославить нашу державу і Крим». Зусилля Петра Вольвача із перевидання праці і популяризації спадщини сім’ї Симиренків професор оцінив як «героїчну наукову діяльність». Директор бібліотеки «Таврика» Ніна Колесникова повідомила, що презентація не випадково відбувається у стінах цієї бібліотеки: Лев Симиренко користувався її книгами. А за основу для перевидання було взято примірник книги, що зберігся в фондах «Таврики».
Кримськотатарський письменник і етнограф Рефат Куртієв підкреслив соціальну значущість книги Симиренка. Він продемонстрував примірник книги видання 1912 року, який кримські татари пронесли через депортацію, всупереч усім складнощам і заборонам. «Це була одна з небагатьох книг, за якою кримські татари знайомилися з працями батьків і дідів, тому що вона спирається на досвід татар-плодоводів», — сказав він.
Директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Сімферополі Галина Хмілевська запропонувала висунути Петра Вольвача за перевидання цієї книги на здобуття Державної премії України, а професор Василь Єна — на премію Автономної Республіки Крим.
Голова колишнього комітету з питань науки і регіонального розвитку при Радміні Криму Сергій Єфімов нагородив ряд підприємців, політиків і діячів культури грамотами за сприяння в перевиданні книги. У презентації брали участь вчені провідних вищих навчальних закладів Криму і вчені-практики, керівники структур виконавчої влади автономії, підприємці, музейні працівники.
Книгу перевидано тиражем 800 примірників. Перевидання фінансувалося за рахунок бюджетних коштів, виділених Верховною Радою АРК, фінансової допомоги фонду «Відродження», низки підприємницьких і наукових структур. 800-сторінковий фоліант є плодом майже 30 літньої роботи Льва Симиренка. У 1908 році праця вченого отримала Золоту медаль на Всеросійській виставці садівників і її видали у 1912 році в Москві з ініціативи кримських садівників на громадські кошти.
Разом із тим, Кабінет Міністрів України при затвердженні заходів щодо увіковічення пам’яті великих українських вчених-садівників Льва і Володимира Симиренків і святкування 150-річчя Льва Симиренка, яке заплановане на лютий 2005 року, не врахував низку важливих пропозицій кримчан, — вважає академік Петро Вольвач. Хоч 10-літні зусилля ініціативної групи кримчан увінчалися виданням розпорядження Кабміну, яке передбачає дуже багато заходів, проте «враховано не все, що ми пропонували», сказав Петро Вольвач журналістам. Це, зокрема, спорудження пам’ятника Льву Симиренку в Криму і пропозиція про присвоєння його імені Кримській дослідній станції плодівництва, населеному пункту Маленьке (Сімферопольський район), де вона розташована, а також одній із вулиць чи площ Сімферополя. «Все-таки завдяки Льву Симиренку в 1913 році була організована перша в Російській імперії Салгирська дослідна станція, нині — Кримська», — підкреслив учений. З його слів, імператор Микола II в 1913 році, ознайомившись iз роботою Симиренка «Кримське промислове садівництво», підписав указ про створення станції, проект якого десятиріччями лежав у департаменті землеробства. Лев Платонович також розробив для кримської станції довгострокову програму наукових досліджень. Але Перша світова війна і подальші політичні події в Росії зруйнували творчі плани вченого. Симиренка вбили у його будинку чекісти в перший же місяць встановлення більшовицького режиму на Черкащині.
Петро Вольвач переконаний, що необхідно також перевидати деякі вибрані праці Льва Симиренка, оскільки «вони надзвичайно цінні й актуальні для сучасного садівництва». Петро Вольвач вважає, зокрема, що необхідно видати монографію про сорт яблук Ранет Симиренка, оскільки це «наша національна гордість», і на цьому сорті «протягом 100 років базувалося садівництво України, в тому числі Криму». Настав час опублікувати другий том «Кримського промислового плодівництва», який не було видано за життя великого садівника.
