Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як ми оцінюємо своє життя?

62% українців вважають себе щасливими. <BR> З кожним роком цифра зростає...
5 вересня, 2009 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Компанія GfK Ukraine дослідила, наскільки українці почуваються щасливими та задоволеними життям у порівнянні з європейцями та росіянами, провівши опитування «Roper Reports(r)Worldwide Country Overview: Ukraine 2009». Його результати цікаві тим, що показують, не наскільки добре себе почували респонденти на момент опитування (перше півріччя 2009 року), а як кожна окрема людина загалом оцінює своє прожите життя — сума оцінок за деякими критеріями — та його перспективу. Тобто кожен сам собі таким чином ставив оцінку. Звісно, ніхто не хоче назвати себе невдахою чи визнати, що життя не склалося (чи не складеться); очевидно, саме тому, кажуть експерти, в розпал економічної кризи більшість українців (62%), хай навіть зі скрипом у серці, кажуть: «Щасливі». Як говорять аналітики, це практично європейський показник, оскільки згідно з даними GfK Ukraine, 63% жителів Євросоюзу, як і 60% росіян, теж стверджують, що у них усе добре. При цьому найбільш щасливими є бразильці — такими назвалися 88% жителів цієї країни.

Цікаво, що з кожним роком людей в Україні, які почуваються щасливими, стає все більше. Так, подібне дослідження торік в Україні проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Тоді експерти ставили українцям запитання: «Чи вважаєте ви себе загалом щасливою людиною?» «Так» відповіли 57% наших громадян, а у 2001 році — лише 38%.

В деякій мірі зростання цього показника пояснює вік людей, які найчастіше називаються щасливими: згідно з опитуванням, найбільш задоволеною життям та найщасливішою в Україні є молодь у віці 15-19 років (65% задоволених життям та 76% щасливих). Схожі дані були й у колег із Київського міжнародного інституту соціології: як пояснила «Дню» експерт КМІСу Юлія Сахно, на відчуття щастя в українців найбільше впливають такі чинники, як вік та здоров’я — більше, ніж матеріальний добробут. Хоча при цьому, за даними дослідження GfK Ukraine, понад усе ми незадоволені своїм фінансовим становищем та здоров’ям, але більшою мірою, ніж інші країни, — своїм соціальним життям та відносинами з дітьми.

З іншого кінця рейтингу «рівня щастя» —люди похилого віку, яким більше 60 років: лише 1/3 із них задоволені своїм життям та лише половина вважає себе щасливими. Ситуація зрозуміла, адже інші дослідження показують, що серед пенсіонерів — найвищий рівень поширення депресії, вже не кажучи про їхній стан здоров’я та рівень державного забезпечення, яке вони отримують. Окрім того, більшість наших пенсіонерів — це жінки, які дуже часто на схилі віку залишаються самотніми (чоловіки загалом живуть на 12 років менше). Абсолютно інші картина склалася в Євросоюзі — там пенсіонери різко відрізняються від українських та російських ровесників, оскільки з віком почуваються більш задоволеними та щасливими, адже вони змогли заощадити гроші й тепер займаються собою, внуками, подорожують світом чи роблять усе це разом.

Можна зробити висновок, що у європейців «правильна» старість: за східною філософією (зрештою, й християнство теж цього не заперечує), з віком людина має набувати мудрості та гармонії, що відповідно наповнює людину щастям.

Але, звісно, цього важко досягти, якщо на старість людина не заощадила коштів. Так, дослідивши рівень життя пенсіонерів України, Європи та Росії, фахівці дійшли висновку, що люди похилого віку в Європі є значно багатшими від європейської молоді, тоді як більшість їхніх українських та російських ровесників не накопичили заощаджень та не встигли пристосуватися до нових економічних та соціальних умов. Тому, роблять висновки експерти, старше покоління в Україні та Росії є найбіднішим прошарком суспільства, найбільш незахищеним та нещасливим.

Ще одні цікаві дані — про те, наскільки українці задоволені своїми стосунками у сім’ї. Якщо з дітьми — більш менш нормально і зрозуміло (69% українців кажуть, що з дітьми у них немає проблем), то складніше із стосунками, власне, подружніми. Так, лише 61% українців задоволені своїми стосунками із дружиною чи чоловіком. Не секрет, що однією з причин, яка робить людей та сім’ї нещасними, є алкоголізм. В Україні ця проблема стає з кожним роком все гострішою, оскільки через недолугу політику держави та засилля реклами алкоголю молоді хлопці мають всі шанси стати алкоголіками, хай навіть пивними, ще до 20 років. На думку лікаря-консультанта Асоціації психіатрів України Станіслава Костюченка, критичним віком для українських чоловіків є приблизно 35—45 років, коли вони вже мають сім’ї, дітей, навіть роботу — саме тоді наші чоловіки найчастіше спиваються. Таких тенденцій, до речі, практично немає в ЄС та США: психіатри кажуть, що там наявність в житті чоловіка роботи та дітей, навпаки, сприяє тому, що він веде достойне життя і дбає про своє майбутнє та майбутнє свої дітей.

Можливо, саме через це в Україні неодружені молоді жінки відчувають себе щасливішими, ніж неодружені молоді чоловіки (65% проти 50%), а в шлюбі, як показує дослідження, стають... ще більш нещасними. Так, лише 46% молодих заміжніх жінок вважають себе щасливими (проти 54% чоловіків). Мова — про сім’ї без дітей. У тих же родинах, де з’являються нащадки, більшає й щастя: 63% жінок, які мають дітей, знову стають щасливими. Правда, татусям ці гарні відчуття дає щось інше — тільки 53% чоловіків, у яких є діти, почуваються щасливими.

Ще одне спостереження: оскільки для більшості українців через фінансове становище не просто завести якісь нові знайомства (з людьми чи світом), то вони знаходять розраду в друзях та близьких. Задоволеними таким спілкуванням назвалися 84% українців проти 68% у Євросоюзі та 37% у Росії. Психологи кажуть, що це добре, оскільки свідчить про тісні стосунки між людьми, про те, що в Україні, особливо в малих містечках і селах, ще дотримуються неписаних законів співіснування, згідно з якими необхідно допомагати одне одному, виручати в біді, «зігрівати» душу.

І зовсім не здивували результати щодо причини, яка найбільше отруює наше життя (не політика) і робить нещасливими. Мова — про рівень фінансового забезпечення. Хоча задоволених ним назвалися досить багато для нашої країни громадян — 25%. Натомість в Євросоюзі людей, яким вистачає коштів на достойне життя і які задоволені своїм фінансовим становищем — 43%, в Росії — 32%.

Слід зазначити, що причини для щастя в кожної нації можуть бути свої й вони потребують детального аналізу. Адже якщо з українцями більш менш все зрозуміло, то як пояснити, що, згідно з результатами подібного дослідження, рівень задоволеності життям найнижчий у світі — в Кореї та ... Японії?

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: