Чи було простим збігом, що зустріч прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко з представниками двох провідних японських компаній Mitsubishi Heavy Industries і Sumitomo відбулася напередодні Всесвітнього дня Землі, що відзначався 22 квітня? Візьмемо на себе сміливість припустити, що йдеться, швидше, про закономірність, для якої збіг дат створив сприятливий і багатообіцяючий фон майбутнього співробітництва.
Дещо інакше висвітила цю зустріч інформація, що надійшла того ж дня з Національного заповідника «Хортиця». Виявилося, що це святе для кожного українця місце настільки забите сміттям, що місцева влада нарешті вирішила впровадити там систему управління побутовими відходами. Як розповів заступник голови асоціації громадських організацій «Інститут екології та краєзнавства «Запорізький край» Сергій Козодавов, після понад мільйонної раті туристів, які відвідали острів 2008 року, на землі залишилося понад 100 тонн побутових відходів. Сміттю була потрібна система управління. А кошти на неї розробники збираються просити в грантодавців.
Маячня якась... Зрозуміло, що такі паліативні підходи не врятують нашу країну від численних ризиків для навколишнього середовища. Разом із тим на зустрічі прем’єра з японцями однією з обговорюваних головних позицій стала проблема утилізації твердих побутових відходів. Тимошенко закликала японських інвесторів розглянути можливість будівництва в Україні сучасних сміттєпереробних заводів. «Ми могли б разом із японськими компаніями знайти можливість ефективно переробляти побутове сміття в Україні», — зазначила вона, відкриваючи зустріч, і звернула увагу на успіхи Японії у цій сфері. Прем’єр зауважила, що в Україні щорічно продукується близько 23,5 мільярда кубометрів, або 5,9 мільйона тонн твердих побутових відходів. А загальний об’єм побутових відходів в Україні досягає мільярда кубометрів, або 250 мільйонів тонн. «Усе це є в Україні найбільшою загрозою», — сказала Тимошенко, зауваживши, що в Україні утилізується лише 5% твердих побутових відходів.
Другим провідним напрямом українсько-японського співробітництва щодо енергозбереження та захисту довкілля, як вважає український прем’єр, повинна стати реконструкція та модернізація вітчизняної газотранспортної системи. Тимошенко заявила, що переговори з японськими компаніями — результат її недавньої поїздки до Токіо. Передбачається, що японці допоможуть Україні впровадити технології, що дозволяють знизити споживання російського газу.
Варто зауважити, що прем’єр вийшла на ключову для України проблему енергозбереження і, схоже, збирається вирішувати її системно й комплексно, саме так, як роблять японці. Для них енергозбереження, енергоефективність і екологія нерозривно пов’язані. «Сьогодні в продовження підписаних раніше меморандумів і проведених зустрічей під час мого візиту ми обговоримо питання реконструкції систем теплозабезпечення України та забезпечення її гарячою водою. Для цього ми обговоримо можливість виробництва і поставок до України, а також встановлення сучасних теплонасосів для генерації тепла і гарячої води, які на сьогодні є найефективнішими. Вони дадуть можливість істотно зекономити паливо, відійти від природного газу і взагалі здешевити вартість тепла та гарячої води», — заявила Тимошенко журналістам. «Ми також обговоримо питання будівництва нових сучасних енергоблоків потужністю 600 мегават на суперкритичних параметрах. Це будуть електростанції, які використовуватимуть вугілля найефективнішим способом», — так описувала вона перспективи співробітництва.
Прем’єр не могла не помітити й величезного прогресу, досягнутого Японією у сфері транспорту. «Ми торкнемося питання будівництва метрополітену за участю японських компаній, як мінімум, у двох містах — Дніпропетровську та Донецьку, а також обговоримо організаційні підходи для реалізації цих проектів», — зазначила Тимошенко.
Коментуючи «Дню» підсумки українсько-японської зустрічі, голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів (НАЕР) Сергій Єрмілов доповнив список обговорюваних питань. За його словами, крім реконструкції ГТС, будівництва сміттєпереробних заводів, впровадження теплових насосів і будівництва метрополітену, на зустрічі йшлося також про впровадження новітніх систем водопідготовки та очищення стічних вод, реконструкцію гідроагрегата електростанцій, будівництво когераційних електростанцій, утилізацію шахтного метану, впровадження казанів для спалення всіляких відходів (включаючи автомобільні шини) і різних видів біопалива. Єрмілов вважає зустріч дуже успішною, а перспективи українсько-японського співробітництва добрими, але зауважує, що «подарунків японці не обіцяють». Результати співробітництва, за його словами, «отримаємо не завтра», хоч якісь проекти можуть бути розпочаті вже цього року. Єрмілов упевнений: «Усе залежить від розторопності наших людей».
