Черговий свій урок інтелектуального аналізу економічної ситуації дав учора на прохання Американської торговельної палати в Україні, що проводить акцію «Погляд ізсередини», екс-міністр фінансів та голова Українського фонду підтримки реформ Віктор Пинзеник. (Першим його уроком можна назвати тривожну доповідну записку, що потрапила в пресу в лютому цього року і викликала відставку міністра).
За його оцінкою, Україна пережила шоковий спад економіки. Але якщо раніше він прогнозував, що варіант «жорсткої посадки» для країни коштуватиме їй втрати 10% зростання, то тепер Пинзеник стверджує, що за підсумками року падіння досягне 15-16%. При цьому він попереджає, що до кінця року картина все більше спотворюватиметься в зв’язку зі статистичним ефектом бази порівняння, викликаним різким падінням економіки в останні місяці минулого року. «Досить низькі темпи спаду аж ніяк не означають, що почалося зростання виробництва, — говорить екс-міністр і ілюструє це твердження даними про ситуацію в секторах економіки. — У промисловості спад дещо скорочується (30% — останні статистичні дані), в аграрному секторі, на який я б звертав менше уваги, оскільки спад тут пов’язаний не з кризою, а із сезонними явищами, триває уповільнення. У будівництві темпи спаду сповільнюються, в товарообігу триває наростання спаду, в пасажироперевезеннях, роздрібній торгівлі та сфері послуг — також».
«Чи можна розраховувати, що країна пройшла основні випробування, пов’язані з кризою, й ми можемо спокійно дивитися в майбутнє?», — запитує Пинзеник. Відповідь дає негативну. На думку екс-міністра, дедалі більше починають виявлятися чинники, що свідчать про перехід «до суто українського варіанту розвитку кризи». Це пов’язано не зі світовими процесами, а з внутрішніми чинниками, які й стали причиною більш глибокого падіння, яке пережила Україна порівняно з іншими країнами.
Найбільшим ризиком, упевнений Пинзеник, залишається ситуація у фінансово-економічній сфері. За його словами, вона не поліпшується, а викликає надзвичайно серйозне занепокоєння. Незважаючи на лікувальний ефект девальвації гривні для конкурентоспроможності економіки, тенденції у зовнішній торгівлі не дуже добрі. Темпи падіння експорту більші, ніж імпорту, хоча вперше на українських прилавках почала збільшуватися частка товарів вітчизняного виробництва.
Дуже непокоїть ситуація в бюджетній сфері. Бюджет не виконується. Він мав отримати 184 мільярди гривень, але, на думку Пинзеника, недоотримає 40 — 45 мільярдів. Він стверджує, що у зв’язку з цим країна виходить на розміри дефіциту, яких вона не знала з 1992 року, коли дефіцит зведеного бюджету становив 12,7% ВВП. У будь-якому разі тепер він буде значно вище, ніж у попередні роки. «На жаль, цим же шляхом хочуть вести Україну й наступного року, — зазначає Пинзеник і додає: — Країна стрімко нарощує борги. До кінця року вони можуть перевищити третину ВВП. Це надзвичайно небезпечний шлях. Кожну другу бюджетну гривню уряд оплачуватиме за рахунок боргів. Прибутків бюджету не вистачить навіть для соціальних виплат».
Пинзеник також зазначає, що найбільшого удару під час кризи зазнав банківський сектор України, й він дуже довго від нього оговтуватиметься. Кредити МВФ, на думку екс-міністра, фінансовому сектору країни не допомогли й навряд чи допоможуть. А от бізнес виявився гнучкішим. Питання виживання країни сьогодні в його руках і в руках політиків, сподівається Пинзеник.
Ще менше оптимізму виражає політична опозиція. Податкова політика в Україні останнім часом базується на принципах свавілля, а дії уряду погіршують бізнес-клімат у країні. Так вважає президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах. «Нові урядові документи, як чинні, так і підготовлені до затвердження, виконують лише одну функцію: миттєвого наповнення бюджету сьогодні й зараз, бо завтра наповнювати бюджет буде вже нікому», — вважає президент УСПП. На його думку, спроби уряду по-волюнтаристському, оминаючи закон, розширити базу оподаткування й залатати бюджетні дірки шляхом видання підзаконних актів, що порушують законодавство, не лише не відповідають принципам правової держави, а й формують неповагу до закону в підприємницькому середовищі, підривають імідж нашої держави в очах світової спільноти.
Проте і Пинзеник, і Кінах, різко критикуючи уряд, не відмовляють йому в конкретних пропозиціях, які могли б поліпшити ситуацію в економіці. Зокрема, президент УСПП, відповідаючи на запитання «Дня», розказав про заходи, що могли б стимулювати зростання українського експорту. За його словами, в країні треба створити експортну інфраструктуру, що передбачає кредитну підтримку й страхування ризиків експортерів, участь держави, в рамках розумного протекціонізму, в тендерах на постачання продукції для проектів, здійснюваних в інших країнах. На службу зовнішній торгівлі слід поставити також валютно-курсову політику, створити закон про експорт. Держава, за Кінахом, має впровадити практику економічного патріотизму, як це робиться в інших країнах, де всі системи працюють на підтримку національних економічних інтересів.
