В нещодавньому звіті Світового банку «Протистояння «смерті на колесах»: забезпечення безпеки дорожнього руху в Європі та Середній Азії» говориться, що дорожньо-транспортний травматизм вже входить у десятку провідних причин смертності в країнах Європи та Середньої Азії. У таких країнах, як Казахстан, Росія, Литва й Україна, рівень смертності становить понад 20 на 100 000 населення порівняно з менш ніж п’ять на 100 000 в окремих країнах Європейського Союзу. Високі показники також характерні для Чорногорії, Туркменістану, Латвії, Грузії, Білорусі та Словакії. До того ж на кожну смерть припадає набагато більше випадків госпіталізації або травмування людей, які потребують медичної допомоги (тільки у 2007 році понад 800 000 осіб).
То що ж можна зробити, щоб зупинити цю «приховану епідемію»?
Передова міжнародна практика свідчить, що для зменшення кількості випадків «смерті на колесах» країнам необхідно прийняти ефективну стратегію безпеки дорожнього руху. Протягом 20—30 років потрібно систематично і послідовно впроваджувати комплексний підхід «безпечної системи». Занепокоєння політиків у Європі та Середній Азії повинні викликати не тільки людські жертви — економічні витрати також є великими.
Смертність та інвалідність, спричинені ДТП, підривають зростання людського капіталу, яке є необхідною умовою для сталого довгострокового економічного і соціального благополуччя. «Прихована епідемія» особливо уражає населення віком 15—44 років, тобто осіб працездатного віку у розквіті їхнього життя. Вони складають 55 відсотків жертв, що загинули в результаті аварій на дорогах, причому 80 відсотків з них — чоловіки. «Розсіяне водіння» — спричинене все більш активним використанням мобільних телефонів і відправкою sms-повідомлень під час водіння — все частіше призводить до дорожньо-транспортних пригод, учасниками яких особливо часто стають молоді водії.
Підраховано, що економічні витрати в результаті смертей і травм на дорогах у країнах Європи та Середньої Азії перевищують 1,5 відсотка ВВП на рік. Найбільші витрати на рік у Росії (34 млрд. дол. США), Туреччині (14 млрд. дол. США), Польщі (10 млрд. дол. США) та Україні (5 млрд. дол. США).
Пішоходи також серйозно страждають від дорожньо-транспортного травматизму, тому що більшість заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху історично орієнтовані на захист пасажирів транспортних засобів, а не пішоходів. Серед пішоходів найбільше наражаються на небезпеку діти та люди похилого віку.
Погану ситуацію з безпекою дорожнього руху в країнах Європи та Середньої Азії посилюють слабка спроможність управляти безпекою на дорогах, погіршення стану доріг, швидке зростання кількості транспортних засобів (зазвичай, уживаних) в останнє десятиріччя, неналежна поведінка водіїв, а також незабезпечення виконання законів і нормативно-правових актів щодо безпеки дорожнього руку. Надмірне споживання алкоголю — синдром «п’яного водіння» — також є основним чинником погіршення ситуації.
Автомобільний транспорт має суттєве значення для розвитку, оскільки він полегшує переміщення людей, товарів і послуг, розширює можливості працевлаштування та покращує доступ до основних послуг. Протягом останнього десятиріччя більшість країн регіону інвестувала значні кошти в покращення своїх дорожньо-транспортних систем. На жаль, прихована епідемія «смерті на колесах» продовжує скорочувати вигоди від згаданих інвестицій. Потрібні рішучі дії, щоб змінити цю тенденцію.
То що ж необхідно зробити, щоб дороги стали безпечнішими?
Основне значення мають політична підтримка на вищому рівні та фінансування, а також тісне координування дій провідною установою за участю багатьох організацій, за якими зазвичай закріплені обов’язки із забезпечення безпеки дорожнього руху. Основну увагу необхідно зосередити на таких основних аспектах:
Як правило, швидкі перемоги можна здобути завдяки рішучому застосуванню передової практики організації дорожнього руху та забезпеченню виконання законів, таких як закони про використання ременів безпеки та заборону водіння у нетверезому стані, а також завдяки проведенню заходів з якісної підготовки водіїв і ліцензуванню транспортних засобів. Допомогти запобігти смертям та тяжким травмам може також зміцнення загальнодоступної системи медичної допомоги постраждалим до їхньої евакуації в медичні заклади.
У багатьох країнах Європи і Середньої Азії вже є відповідні структури та процеси для досягнення цих швидких перемог, і кількість випадків «смерті на колесах» починає зменшуватися. Заходи з уповільнення швидкості дорожнього руху, такі, як використання «лежачих поліцейських», привели до скорочення дорожньо-транспортного травматизму, особливо серед пішоходів, у деяких країнах, тоді як в інших країнах ефективними виявилися такі заходи, як вибіркові перевірки водіїв на виявлення алкоголю у видихуваному повітрі, обов’язкове й примусове використання ременів безпеки. Допомагають контролювати швидкість руху також й інші правові заходи, такі як призупинення або анулювання водійських прав. До того ж уряди країн регіону докладають значних зусиль для покращення якості надання екстреної медичної допомоги вздовж ключових транспортних коридорів цих країн, щоб запобігти загибелі людей і довготривалій інвалідності після автомобільних аварій.
Однак, незважаючи на успіхи, досягнуті за останні роки в деяких країнах, й зокрема, в країнах, які тепер входять до Європейського Союзу, країни регіону Європи та Середньої Азії продовжують демонструвати одні з найгірших у світі показників безпеки дорожнього руху. Світовий банк за участю інших установ, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я і Комісія з глобальної безпеки дорожнього руху, та за участю інших багатосторонніх банків розвитку готовий надати технічну та фінансову допомогу, щоб сприяти реалізації нещодавно прийнятого документа «Десятиріччя дій ООН з безпеки дорожнього руху». Зараз настав час діяти, тому що тисячі людських життів — під загрозою.
