Кожна цивілізована країна працює над удосконаленням своєї системи освіти відповідно до вимог часу. Україна — не виняток. І хоча й не завжди все виходить якнайкраще, Міністерство освіти та науки України майже щотижня ініціює нові зміни. Наприклад, ті, які стосуються державного замовлення. Так, 5 червня Кабінет Міністрів України прийняв постанову про затвердження обсягів державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2009 році. Оскільки цього року, порівняно з минулим, зменшилася кількість випускників загальноосвітньої школи на 15 тисяч осіб, випускників повної загальноосвітньої школи — на 37 тисяч, а кількість зареєстрованих для проходження тестування — на 50,7 тисячі осіб, відповідно й зменшився обсяг прийому студентів на бюджетні місця. Для ВНЗ, підпорядкованих МОН, державне замовлення визначено так: за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста — 46,5 тис. місць (87,5% державного замовлення 2008 року), за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста — 57,5 тис. місць (90,3% державного замовлення 2008 року), за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра — 99,2 тис. місць (88,7% державного замовлення 2008 року), за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра — 25,8 тис. місць (90,1% державного замовлення 2008 року). Також уряд підтримав ініціативи міністра освіти та науки Івана Вакарчука щодо збереження державного замовлення за спеціальностями «Декоративно-прикладне мистецтво», «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», «Документознавство та інформаційна діяльність», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Діловодство», «Організація туристичного обслуговування», «Організація обслуговування в готелях», «Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства і торгівлі».
Перегляд державного замовлення — тільки частина необхідних реформ, які потрібно здійснити в системі вищої освіти України. «День» запропонував експертам висловити своє бачення таких процесів в українській освіті: 1. Запровадження в Україні системи зовнішнього тестування: досягнення й проблеми. 2. Інтеграція вищої освіти і наукових досліджень як чинник зростання якості освіти. 3. Потреби й можливості оптимізації мережі ВНЗ України.
Закінчення на пол.«СУСПIЛЬСТВО»
