Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Яка прекрасна моя Батьківщина!»

Ушосте херсонські учні провели «Різдво у Карпатах»
13 січня, 2011 - 00:00
ФОТО ЙОСИПА МАРУХНЯКА, ЛЬВІВ

У захваті повернулися додому після зимових канікул учні Херсонської загальноосвітньої школи №56. А відпочивали вони і відзначали різдвяні свята на Західній Україні.

— Це була вже шоста поїдка наших вихованців у край Черемоша й Прута, — розповідає директор школи Світлана Микитюк. — Двічі діти відпочивали у Рахівському районі на Закарпатті, чотири рази — в Яремче на Івано-Франківщині. Знайомимося, дружимо. Вражень і спогадів після цього вистачає на цілий рік. Їх ми намагаємося використовувати і в навчальному процесі — на уроках географії, для написання творчих робіт у рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».

— Цього разу 20 учнів 5—9 класів зимові канікули провели в Яремче, — підключається до розмови вчителька російської мови та літератури Ірина Євтюхова. — Ми не сиділи на одному місці, а активно подорожували: побували у Ворохті, Львові, де стали гостями параду різдвяних зірок. Дітей буквально вразила та святість і тремтливість, якими окутане Свято Різдва на Західній Україні. Вразив і розмах, з яким його святкують, і ставлення до народних традицій. Колядка на Західній Україні — це не чотири рядки, як у нас, а ціла поема... Ми привезли з поїздки багато сувенірів, якими відразу поповнився шкільний етнографічний музей.

За словами педагогів, охочих помандрувати серед учнів завжди було багато, і щороку 40—60 хлопчиків та дівчаток із школи вирушали у подорожі по Прикарпаттю та Закарпаттю, однак після того, як «Укрзалізниця» відмінила школярам пільги на проїзд, дозволити собі подорожі можуть далеко не всі. Однак ті, кому все-таки вдалося побувати в західних областях, переживають своєрідне потрясіння.

— Я побачила куточок України, зовсім не схожий на той, де живу, — ділиться враженнями восьмикласниця Вікторія Земцова. — Інша природа, інші звичаї, інша кухня... Але люди скрізь щирі, привітні, добрі. У черговий раз переконалася, яка прекрасна моя Батьківщина і люди, які в ній живуть.

— Ми мріємо про те, щоб у майбутньому наші школярі і діти із Західної України могли спілкуватися не лише на канікулах, але й під час навчання — робити обміни класами, — ділиться планами директор школи. — Це допомогло б встановити тісніші контакти між нашими регіонами не тільки у свята, але й у будні.

Софія СЕРЕБРЯКОВА, Херсон
Газета: