Позавчора, 21 липня, в одному з вечірніх випусків інформагентство Інтерфакс-Україна поширило повідомлення, яке починається просто сенсаційно: «Соціологи ставлять під сумнів достовірність даних про збір підписів на підтримку претендентів на участь у виборах президента України. Дані соціологічних опитувань свідчать, що команди деяких кандидатів під час збору підписів користувалися базами даних про виборців. Таку думку в середу в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна висловив президент соціологічної служби «Соціс-Геллап» Микола Чурилов».
Оскільки в газеті «День» було створено, мабуть, першу з-поміж друкованих видань України спеціалізовану соціологічну службу, ми з великою цікавістю стежимо за останніми досягненнями в галузі соціології. І нас, природно, зацікавило, за допомогою яких соціологічних методик можна зробити висновки, рівнозначні висновкам почеркознавчої експертизи? Тобто фактично, давати зрозумiти, що підписи під опитувальними листами, поданими в Центральну виборчу комісію, фальсифіковано. Адже якщо паспортні дані людей узято з «баз даних про виборців», отже, за них і розписався хтось інший?
І яким чином можна вирахувати, що «за чинного Президента Леоніда Кучму підписалося 3 млн. 110 тис. виборців», а «за спікера Верховної Ради Олександра Ткаченка — 490 тис. чоловік», як це стверджується в згаданому інтерв'ю? Нагадаємо, що ЦВК визнала 1 млн. 643 тис. підписів на підтримку Л.Кучми (із другої подачі) і 1 млн. 704 тис. — О.Ткаченка (за даними Інтерфакс-Україна).
Про те, якою методикою, що дає такі сенсаційні результати, користувалася служба «Соціс-Геллап» і що про отримані результати думають деякі провідні соціологи, читайте в наступному номері нашої газети.
