Головною неполітичною темою минулого тижня в столиці став, напевно, початок опалювального сезону. «Як, у вас іще не топлять? А в нас уже давно...». Чи навпаки: «Зайду до вас погрітися, тому що опалення так і не ввімкнули». Київський міський голова Олександр Омельченко дав наказ усім зігрітися ще 14 жовтня, але не в усіх вийшло — у багатьох столичних будинках мешканці, торкаючи батареї й згадуючи «незлим тихим словом» опалювальний сезон, кутаються в ковдри та светри. Чому так трапилося? В департаменті громадських зв’язків «Київенерго» «Дню» пояснили, що ввімкнення опалення — складний технологічний процес, і з боку нас, киян, було доволі наївно чекати тепла до вечора 14 жовтня. «За нормативами опалення вмикається протягом 12 днів, — повідомили в «Київенерго». — Є технологічний процес. Насамперед вмикають лікарні та пологові будинки, потім — дитячі садки та школи... Наразі підключено практично весь житловий комплекс і вже почато опалення адміністративних будівель». Загалом, нам залишається лише мерзнути та чекати — «Київенерго» обіцяє тепло всім без винятку киянам. Навіть тим, чиї борги перед цим підприємством становлять десятки тисяч гривень.
А ось гарячу воду «Київенерго» злісним неплатникам не обіцяє. Вітчизняні вчені розробили спеціальну систему, яка дозволяє відключати гарячу чи холодну воду (а то й доступ до каналізації взагалі) в окремих квартирах. При цьому «вимикачам» навіть не треба заходити до квартир боржників. Ім’я дива вітчизняної техніки — «Спрут». «Якщо митися боржники ще зможуть ходити до сусідів, то без інших зручностей не обійдуться аж ніяк», — радіють поверненню боргів у «Київенерго». Практика відключення поки що ще не дуже поширена. Нею займаються комунальники, які обіцяють подати точні цифри по вже «обезводнених» найближчими днями. «Наведу приклад, — ділиться співробітник департаменту громадських зв’язків «Київенерго» Олексій Дьомін. — У будинку шість квартир злісних неплатників. Приїжджає красива яскрава машина, на якій так і написано «Відключення боржників». Протягом півгодини, поки робітники переодягалися в форму та готували техніку, п’ять із шести квартир погасили заборгованість. Шостій квартирі гарячу воду відключили». Словом, ефект перевершує всі сподівання — платять. Загальний борг киян перед «Київенерго» на сьогодні становить 903 мільйони гривень, із них за тепло — 622 мільйони 700 тисяч.
Буває й навпаки — людина за гарячу воду платить, а митися доводиться холодною. Особливо влітку холодною водою з «гарячого» крана нікого не здивуєш. Що робити в такій ситуації? Для початку треба усвідомити, що відбувається порушення «Правил надання населенню послуг із водо-, теплозабезпечення та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів ще 30 грудня 1997 року. В цих правилах є підпункт, присвячений показникам надання послуг і зменшенню плати за них у разі зниження їхньої якості. Там прописано, що гаряча вода повинна постачатися безперебійно (і влітку також), або за заздалегідь складеним міськадміністрацією графіком. Називатися гарячою може лише та вода, температура якої не нижча +50 градусів за Цельсієм. Якщо через 15 хвилин після того, як ви відкрили кран, вода не має передбаченої температури, то плата за неї така: від +45 до +49 градусів — 90% плати; від +40 до +44 градусів — 70% плати. Якщо температура вашої «гарячої» води нижча +40 градусів, ви зовсім не повинні за неї платити. Перерви в подачі гарячої води допускаються не більше, ніж шість годин і не частіше, ніж два рази на місяць. За кожний день порушення нормативу плата знижується на 3,3% місячної плати.
Існують й опалювальні нормативи. Так, температура повітря в житловому приміщенні під час опалювального сезону повинна становити не менше +18 градусів, у кімнатах — +20 градусів. За кожен градус відхилення від норми в рамках від +18 до +12 градусів плата за опалення зменшується на 5% плати за період відхилення. При пониженні температури в приміщенні нижче +5 градусів плата знімається. Перерви в опалюванні допускаються не більше 12 годин на добу й тільки один раз на місяць. За кожен день порушення нормативу оплата знову ж зменшується на 3,3% місячної плати.
Це все на папері, а так спробуй їм довести, що вони не праві, — скаже середньостатистичний споживач. Ну і спробуйте. У письмовій формі викличте представника ЖЕКу й підпишіть акт-претензію споживача. Якщо представник виконавця послуг не з’явився на зустріч чи відмовився підписати акт, папір вважається дійсним у тому випадку, якщо його підписали три мешканці того ж будинку. Виконавець послуг повинен протягом 50 днів вирішити питання про перерахунок розмірів платежів чи дати споживачу аргументовану відмову. Контроль за виконанням правил покладено на місцеві управління з захисту прав споживача та заступників глав місцевих адміністрацій, які відповідають за житлово-комунальну сферу. Остання інстанція — суд. Щоправда, фінансові витрати на судновий розгляд у такому випадку можуть перевищити грошову суму, яку намагається отримати позивач...
