Президент Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду: він вважає неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, згідно яким зі списків виборців виключають тих, хто виїхав із країни напередодні виборів. Такий крок глави держави в Партії регіонів сприйняли як загрозу виборам. На думку голови юридичного департаменту «синьо- білих» Юрія Мірошниченка, якщо суд назве статті неконституційними, то деякі політики використають це як мотив для проведення ще одного позачергового плебісциту.
Все б у цій виборчій суєті нічого, але є, щонайменше, одне «але».
Річ у тім, що поправки до закону про вибори народних депутатів, у тому числі й щодо голосування за кордоном, дружно голосувалися як коаліцією, так і опозицією. Нагадаю — вже після видання указу про дострокове припинення повноважень Ради п’ятого скликання, представники всіх парламентських фракцій повернулися до сесійної зали (Президент тоді призупинив дію свого указу) для того, щоб, як вони говорили, — вдосконалити виборче законодавство. Як бачимо — вдосконалювали, та так, що самі, схоже, остаточно заплуталися у своїх же законодавчих лабіринтах. Зрозуміло, опозиція, тоді хотіла виборів і, як у нас водиться, не особливо вникала у всю тонкість законодавчо-виборчого ноу-хау. Адже після бою, як то кажуть, руками не махають. Є встановлені правила — повинне бути і їхнє дотримання, чи не так?
Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» з 1994 року пильно спостерігає за всіма процесами народного волевиявлення, що відбуваються в нашій країні. Нинішній виборчий сезон — не виключення для «комітетників». Тим часом коментарі й прогнози голови правління КВУ Ігоря Попова вельми песимістичні. Експерт, зокрема, передбачає, що в Україні поствиборчій, навряд чи політична ситуація, як кажуть наші політики, стабілізується. Більше того, під куполом майбутньої Ради, прогнозує пан Попов, депутати шостого скликання ВР навряд чи зберуться до нового року... Ось вам і вибори, ось вам і вихід із кризи, ось вам політика творення...
— Пане Ігорю, представники як коаліційних, так і опозиційних політичних сил солідарні в тому, що торішні парламентські вибори були найпрозорішими й найдемократичнішими у виборчій історії нашої країни. Ваш прогноз — парламентські вибори зразка 2007 року поб’ють цей, умовно кажучи, рекорд чистоти?
— Знаєте, насамперед потрібно зазначити, що, у порівнянні з 2006 роком, вагомо змінилися виборчі умови. Тоді обидві сторони були зацікавлені у виборах: Ющенку потрібно було продемонструвати і світу, і українцям, що це велике досягнення в сфері демократії. Янукович безперечно вигравав, тому його команда також грала в чесні вибори. Хоч на місцевому рівні в минулому році проблем вистачало і в багатьох містах, як відомо, підсумки виборів були відмінені. Але на нинішніх виборах ситуація інша. Спалена ідея широкої коаліції, і тепер вона навряд чи відбудеться в жовтні. А яка-небудь інша одноколірна коаліція матиме мінімальну перевагу в парламенті (230—240 депутатів). Саме тому існує велика ймовірність того, що штаби свідомо можуть піти на порушення, для того, щоб забезпечити перемогу своїй стороні. У зв’язку з цим можна прогнозувати великі скандали після виборів із боку переможених.
— Ви прогнозуєте поствиборчі скандали. До чого вони, на ваш погляд, можуть призвести?
— Ймовірно, авторами маленьких скандалів будуть представники партій, які не зуміють подолати тривідсотковий бар’єр, але наберуть 1,5—2% голосів. Вони, зокрема, заявлятимуть про те, що їхні голоси вкрали. У минулому році така ситуація також була, але вона не вплинула на загальну атмосферу. Але нині може виникнути додатковий чинник, коли за аналогічним сценарієм діятиме хтось із великих гравців, незадоволений результатами виборів. На жаль, у неформальних бесідах багато керівників двох основних протиборствуючих сторін кажуть про те, що в разі фіаско вони не прийматимуть присягу.
— Виходить, що вибори можуть бути нескінченними, оскільки апріорі в результаті завжди будуть переможці й переможені і якщо й ті, і інші підтверджують, що в разі програшу не прийматимуть присягу, можна казати про «вічну» битву за монополію на владу?
— Я гадаю, що про монополію поки говорити не варто, оскільки її ніхто не зможе отримати. Не зможе, хоча б тому, що монополія передбачає 300 голосів у парламенті. Отримання невеликої більшості й нестабільної ситуації — саме цю мету, на мій погляд, нині ставлять перед собою основні політичні сили. У разі ж неотримання цієї більшості, вони готові йти на ескалацію й загострення. Тому я не виключаю, що до нового року в нас так і не буде парламенту: він просто не запрацює.
— Вельми «оптимістичний прогноз», потрібно визнати. Але про поствиборчу ситуацію, тим більше з урахуванням «прогнозованості» наших політиків і політики, напевно, варто все ж говорити пізніше. Зараз же хочеться почути вашу експертну думку щодо виборчих суперечок коаліції та опозиції. Зокрема, про схему голосування вдома. Хто правий — коаліціянти, які вважають, що голосувати в домашніх умовах може кожний без будь-якого медвисновку чи опозиція, яка вважає, що потрібно мати підтвердження неможливості приходу на виборчу дільницю?
— У даній ситуації, я вважаю, всі ці важкі дискусії та судові суперечки навколо даної теми — це не більше, ніж спроба відвернути увагу не на головний об’єкт. Чому? Бо навіть якщо зробити повністю ліберальною процедуру голосування вдома, це дозволить звести до мінімуму фальсифікації, які не матимуть реального впливу на загальноукраїнському рівні. Але в будь- якому випадку останнє рішення Вищого адміністративного суду України, на мій погляд, є соломоновим рішенням — відповідальність за перевірку даних покладена на дільничі комісії. Звичайно ж, реальної відповідальності за неправильну перевірку вони не понесуть, однак у будь-якому випадку це все ж, можливо, спроба налякати дільничі комісії, бо саме на їхньому рівні можуть статися фальсифікації. Я гадаю, великих проблем тут ми не матимемо, в іншому випадку це вже будуть, швидше, провокації, ніж реальні спроби фальсифікації.
— Мета цих можливих провокацій?
— Безумовно, спроба зірвати вибори.
— Виборче ноу-хау 2007 — реєстрація українців на кордонах. Ваша оцінка даної норми.
— Є загальна проблема всього цього масиву даних, бо в окружні комісії надійдуть масиви на понад мільйон виборців, і в зв’язку з цим там можуть бути недостовірні дані. У результаті втрата інформації може вплинути й на весь масив. Разом із тим існує й конкретна проблема, що стосується людей, які повертаються в Україну в останні три дні до виборів. 27 вересня прикордонна служба подає в окружні комісії списки. Щодо тих, хто повернеться після опівдня 27, 28, 30, згідно з діючою інструкцією, вже повинне бути прийняте рішення, або вони повинні бути викреслені зі списку виборців. За нашими оцінками, кількість людей, яких ця норма може стосуватися, складає понад 200 тисяч. Тобто ця категорія людей може бути абсолютно незаконно позбавлена права голосу. Саме це може стати реальною підставою для скасування результатів виборів на всій території України.
— Щось у цьому плані ще можливо змінити?
— Ситуацію ще можна врятувати сьогодні, не порушуючи при цьому закон. Необхідно просто змінити анкети, які співробітники прикордонслужби видають на кордоні. Потрібно ввести ще один пункт із таким запитанням: «Чи плануєте ви повернутися в Україну до 30 вересня?». Це дуже просто, оскільки багато українців їдуть за кордон, маючи при цьому й квитки назад. Тобто вони чітко знають відповідь на це запитання. А закон зазначає, що зі списків викреслюються ті, про кого відсутні відомості про дату їхнього повернення. Саме така відмітка в анкеті могла б вважатися відомістю, й таких людей не викреслювали б зі списків. Це дійсно може реально врятувати ситуацію, оскільки пік проблеми ще попереду.
— А як ви прогнозуєте ситуацію з голосуванням на закордонних виборчих округах? У нинішньому році також з’явилися нові норми, які, на думку експертів, збільшують бюрократичне зволікання.
— У громадян України, які перебуватимуть за кордоном у день виборів, буде ще менше шансів проголосувати. Проголосувати можуть тільки ті українці, які стали на консульський облік. А на консульський облік стають лише ті люди, які працюють легально і, насамперед, за міжурядовими контрактами. Відповідно, мільйони українців, які з різних причин працюють нелегально, не зможуть проголосувати взагалі. І, на жаль, держава не зробила ніяких спроб вирішити це питання.
— А ще не пізно щось змінити? І який ваш рецепт?
— Насамперед, про це необхідно було думати парламентаріям, коли вони приймали дані поправки до закону. Цілком проблема не вирішується, вона є актуальною для багатьох держав, зокрема балканських, кавказьких. Однак система, яка працювала в 2004—2006 роках, дозволяла включати себе в списки. Тобто всі, хто хотів проголосувати, міг приїхати і включити себе до списку, не стаючи при цьому на консульський облік. Це пом’якшення можна було б, звичайно, повернути, але тільки силами Верховної Ради. Я не вважаю, що вже зараз у цьому плані що-небудь реально змінити.
— Не так давно, пам’ятається, експерти КВУ закликали високопоставлених чиновників, які є фігурантами виборчих списків, піти у відпуску. Змінилася ситуація?
— Ситуація змінилася лише тактично: деякі міністри пішли у відпуски. Разом із тим стратегічно ситуація не змінилася. Більше того, я оцінюю тури регіонами і Ющенка, і Януковича як приховану виборчу агітацію. Вони їдуть у ці турне, проводять масові зустрічі з виборцями. До речі, зустрічі вельми добре відрежисовані. Краще б вони це робили або перед стартом кампанії, або після закінчення виборів.
Власне, проблема є, і ми можемо про неї тільки говорити, а ось змінити ситуацію, навряд чи. Хіба що ми можемо проголосувати не за ті партії, які займаються такими, пробачите, дуростями.
— Швидше за все, у ході нинішньої кампанії українці не побачать публічних телевізійних дебатів. Виборець щось втрачає в зв’язку з цим чи..?
— Ми закликали провести прямі, відкриті телевізійні дебати між власне лідерами політичних сил. Зараз ми бачимо, що на різних каналах у різних форматах запускають різні ток-шоу, однак відсутня гарантія, що туди прийдуть саме перші особи. Аналогічно немає гарантії, що в студії прийдуть представники всіх ключових політичних сил. У деяких програмах, до речі, виступає і зовсім один політик. Але, на мій погляд, все ж виборчий досвід усього світу, насамперед західних демократій, демонструє якраз те, що дебати головних лідерів є найцікавішими для виборців і дають можливість чітко визначити: хто є хто.
— Фахівці вашої організації відразу ж після старту виборчої кампанії зверталися до керівників партій з проханням, щоб вони оприлюднили як біографії фігурантів своїх списків, так і їхні прибутки. Кандидати в депутати цей заклик, схоже, проігнорували. Чому, як ви вважаєте?
— Я впевнений у тому, що партії повинні пишатися тими людьми, яких вони включили у свої списки, і всіляко пропагувати їх, а не тільки першу п’ятірку або десятку, як ми бачимо. На жаль, партії не хочуть пишатися цими людьми... Можливо, там дійсно є проблеми з біографіями або невідповідність офіційних і неофіційних прибутків. Тим часом, ця інформація є цікавою для виборців, а її нині фактично не можна знайти.
— А ви порівнювали за персональним критерієм нинішні списки з торішніми? Чи багато нових осіб з’явилося в них у 2007-му?
— Нових людей мало. Але необхідно також враховувати, що це позапланові вибори. БЮТ включив усіх, хто був у фракції в Раді п’ятого скликання в прохідну частину списку. У принципі, інші діяли за схожою схемою. Але мені дуже шкода, що серед нових осіб, які з’явилися в списках, немає політиків і аналітиків. Це, як правило, бізнесмени. У зв’язку з цим ми не чекаємо появи нових яскравих осіб у майбутньому парламенті. Є лише небагато молодих людей, які зможуть працювати як публічні політики. Я маю на увазі, насамперед, Донія, Каськіва, Ар’єва. Вони зможуть пропонувати свої політичні кроки в парламенті. Інші ж, на жаль, або займатимуться лобіюванням, або просто голосуватимуть так, як скаже партія. — Яку явку ви прогнозуєте на майбутніх виборах?
— За нашими прогнозами, явка на виборах 30 вересня може досягнути 65—70%.
— Скільки спостерігачів на майбутніх виборах буде від КВУ?
— Від трьох до п’яти тисяч. Плани ще верстаються, тому точну цифру я вам назвати не можу.