Так вирішила УЄФА через загострення ситуації навколо Косово, а також з огляду на можливу силову акцію НАТО проти Югославії. Крім того, Англійська футбольна асоціація відмінила запланований на 18 листопада товариський матч Англія — Югославія, який мав відбутися на лондонському стадіоні «Вемблі» (до речі, там же київські динамівці проведуть 21 жовтня матч групового турніру Ліги чемпіонів з лондонським «Арсеналом»).
Тепер англійці терміново шукають заміну югославам, причому хочуть бачити на «Вемблі» східноєвропейську збірну, враховуючи те, що в груповому турнірі їм протистоять болгари й поляки. Тому шанси в української збірної зустрітися з сильним спаринг-партнером у присутності 80 тисяч уболівальників чималі.
Також із політичних причин (загальна нестабільність і неможливість забезпечення нормальних умов для проведення гри) відкладено на невизначений термін зустріч до Євро-2000 Албанія — Греція. Нові строки проведення ігор групових турнірів призначатимуться комітетом УЄФА за участю футбольних федерацій Югославії, Албанії, Ірландії та Греції.
Те, що спорт, й особливо футбол тісно переплітаються з політикою, знають усі. Останній чемпіонат світу у Франції, коли президенти й політики не соромилися захоплень із приводу перемог своїх збірних команд і підкреслювали їхню важливість для іміджу країн, це підтвердив. Історія знає кілька яскравих прикладів, коли інтереси спорту були залежними від політичних реалій. Так, взаємний бойкот сильно знекровив дві Олімпіади — 1980 року в Москві (реакція країн західного блоку на вторгнення радянських військ до Афганістану) і 1984 року в Лос-Анджелесі (жест «у відповідь» країн соціалістичного табору). Переворот у Чилі й прихід до влади Піночета стали відмовою збірної СРСР із футболу їхати до Сантьяго на відбірковий матч до ЧС-78. Югославська футбольна дружина постраждала ще й перед ЧЄ-92, коли останнього моменту замість неї до Швеції поїхали датчани, які піднесли до того ж, найгучнішу сенсацію європейської першості, завоювавши чемпіонський титул.
Як бачимо, від цих превентивних політичних акцій страждає передусім спорт і як не сумно, у цьому змаганні він завжди програватиме політичній необхідності. Ось тільки, хто й на якій підставі повинен мати право відлучати спортсменів від заняття, улюбленого мільйонами глядачів?
№192 08.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
