За повідомленнями прес- служби Закарпатського УСБУ, в 2002-му році на Закарпатті затримано понад 1100 нелегалів. Не менш «урожайним» є і нинішній рік, бо місцеве населення, втомлене соціальними негараздами, з друзів прикордонників перетворилися в їх супротивників. Підтекст цього — бажання за виручені гроші («такса» — від 50 доларів за одного проведеного від пункту до пункту міграційного каналу) вимурувати хату й мати потім на шмат хліба з маслом.
Потоки нелегалів, на яких відобразилися негаразди різних куточків світу, «хлюпнули» на Закарпаття. На 1 серпня 2003 року 502 іноземні особи подали заяви про надання статусу біженця до відділу у справах національностей та міграції облдержадміністрації. Їх кількість красномовно свідчить про соціальне й політичне напруження в тій чи іншій країні. 138 заяв (найбільше) з Бангладеш, 56 — з Іраку, 55 — від громадян Індії, 33 — Пакистану, 27 — Афганістану тощо. Найважче доводиться, напевно, Азії. Звідти — 450 заяв, у той час як із Африки лише 38... Заступник начальника відділу у справах національностей та міграції, керівник територіального органу міграційної служби Микола Товт повідомив, що Закон України «Про біженців» був прийнятий у липні 2001 року, але довго на практиці не застосовувався, бо були відсутні... звичайні бланки для видачі потрібного папірця іноземним громадянам, які звертаються в Україні за отриманням статусу біженців.
— Тільки з літа 2002-го ми почали реально приймати заяви від іноземних громадян про надання згаданого статусу. Остаточне рішення щодо цього приймає Держкомітет України у справах національностей та міграції, — підкреслив М. Товт.
— Чи є такі нелегали, котрі просять притулку назавжди в Україні, чи всі «транзитники»?
— Ми не з’ясовуємо, — відповідає Микола Товт, – куди вони хочуть піти. Це — право кожної людини. В ОДА вони звертаються за отриманням притулку тільки в Україні, і ми повинні зреагувати на ці заяви. Навіть наше відхилення їх не остаточне. Людина може оскаржити наше рішення в суді, згідно з Конституцією України. Якщо в суді скарга зареєстрована, мусимо видати документ (довідку з фотокарткою про звернення до суду. — Авт. ), що засвідчить законність перебування даної особи на території України на період розгляду його справи в суді. Це може тягнутися від кількох тижнів до декількох місяців. Протягом семи днів іноземець може оскаржити наші дії у відповідних органах у Києві. І в цьому разі ми видаємо документ про законність перебування в Україні.
— Новий Закон України «Про біженців» допомагає вам?
— Це рух уперед. Адже з 1993-го діяв старий закон, за котрий нашу державу критикували міжнародні правозахисні організації. Новий Закон України відповідає нормам міжнародного права, зокрема Конвенції ООН «Про статус біженців». Отже, ми працюємо в загальному потоці гармонізації українського законодавства до вимог ЄС і Ради Європи. Маємо лише проблеми з практичним виконанням цього Закону, з тим, що стосується прав цих людей, — забезпеченням тимчасовим житлом, роботою.
— Табір для нелегальних мігрантів у Павшині на Мукачівщині не гарантує цих прав?
— Так, бо це пункт тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства, котрі незаконно перебувають в Україні. Ізолятор! Частина з них подає заяви про надання статусу біженця. Ми їх розглядаємо на місці. Моє особисте враження, що багато людей там надто довго «маринуються». В українському законодавстві я не знайшов підтвердження того, що людину можна тримати п’ять місяців без рішення суду, обмежувати свободу. Коли видаємо документ — мають звільнити. Але деколи тримають далі — ніби так і треба.
— Може, тому, що впевнені, що деякі з ізольованих від світу в Павшині знову зроблять спроби перетину кордону?
— Можливо. Про таке і пишуть. Але рано чи пізно таких підозрюваних випустять. І вони все одно можуть піти: це не виключається. Індія, Пакистан, Бангладеш... Від хорошого життя звідти не втікають. Причина — східний кордон України з Росією. До сьогодні не врегульоване правове питання російсько-українського кордону, відсутній відповідний Закон. Тому українська сторона не може вимагати підписання договору про реадмісію, тобто взаємний прийом і повернення осіб, які незаконно перетнули держкордон. То ж мусимо приймати іноземців від словаків, угорців, поляків на свою територію, якщо вони довели, що нелегали прямують від нас. Але 80 — 90% із них прибули з Російської Федерації. Юридичних підстав повертати їх ми не маємо. Україна стала «відстійником» для нелегалів, бо реального повернення їх на батьківщину не відбувається. Це моя громадянська позиція щодо даної проблеми.
ДО РЕЧІ
Березень 2003. На лаві підсудних Великоберезнянського районного суду опинилося шестеро осіб, серед яких одна жінка. Минулоріч 30-літній Василь К. з Малого Березного, перебуваючи в Ужгороді, погодився на пропозицію Едуарда А. (по ньому справу виділено в окреме провадження) взяти участь в організації каналу незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України в Словаччину. В обов’язки Едуарда входило формування в Києві груп нелегалів. А Василь зобов’язувався підшукати спільників для забезпечення успішного переправлення живого товару на Закарпаття. Спільники швидко знайшлися. Але 10 нелегальних мігрантів були виявлені і затримані військовослужбовцями Прикордонних військ України. А далі всіх вивів на чисту воду слідчий відділ УСБУ в Закарпатській області.
Квітень 2003. Закарпатським обласним управлінням СБУ заарештовано групу осіб, причетних до організації каналу незаконної переправи за кордон громадян Південно-Східної Азії. В ході оперативно-розшукових заходів біля села Голубине на Свалявщині затримано каміон КАМАЗ, що рухався з Києва. Під час перевірки вмісту причепа, завантаженого курячими яйцями, правоохоронці виявили 28 китайців.
Травень 2003. Митники та прикордонники КПП «Ужгород» виявили 47 вихідців із Південно-Східної Азії, котрі, за сприяння наших співвітчизників, намагалися незаконно перетнути державний кордон України у спеціально обладнаному тайнику автомобіля «МАЗ». Слідчий відділ Управління СБУ у Закарпатській області порушив кримінальну справу проти громадянина України В.Васька. Той сів у МАЗ, наданий незнайомцем, отримав пакет документів на автомобіль, необхідний для перетину державного кордону, а також номер телефона, за яким він повинен був зателефонувати в Словаччині...
