Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

З відкритим обличчям

Міліція вчиться бути зрозумілою суспільству
16 грудня, 2003 - 00:00

Відомо, що в 22-му році в рядах української міліції нараховувалося понад 150 тисяч чоловік. У 2001- му — 600 тисяч. На даний момент встановити точну чисельність службовців органів внутрішніх справ не є можливим. Зате реально обговорити чи порівняти інші показники. Наприклад, можна виміряти рівень довіри громадян до цієї категорії держслужбовців. За даними листопадового опитування 2037-х респондентів, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень, схильні ставитися до роботи міліції, так би мовити, «скептично» 57% громадян (28% із них «швидше, не довіряє», 29% — «взагалі не довіряє») і 35% — ставляться до цих органів лояльно (10% із них довіряють міліції повністю). Цікаво, що якщо порівняти кількість тих, що «довіряють», з аналогічним числом 94-го року, то дані — явно на користь органів: тоді щиро вірили в міліцію всього лише 2,8%, переважно довіряли — 10%. Що стосується показника повної недовіри, за ці роки він, нехай неістотно, але підріс — на 1,1%.

Запитують сьогодні громадян і про їхнє ставлення до можливих новин у міліцейських рядах — про підтримку внесеного міністром внутрішніх справ Миколою Білоконем пропозиції перейменувати міліцію в поліцію на тій підставі, що «міліція» означає «озброєний народ», а суть слова «поліція» — набагато більше відповідає тим функціям, які ця структура покликана, в ідеалі, виконувати: бути народним захисником. З’ясувалося, як свідчать результати опитування Інституту соціальної та політичної психології, що чверть населення країни ставиться до цього позитивно, 37% — ініціативу не підтримує, 26-ти відсоткам — байдуже. Чи то народ не зрозумів, що річ — не просто в зміні назви: за твердженням міністра, це якраз останній пункт величезної програми — для початку має змінитися суть роботи внутрішніх органів.

А суть, за даними Міністерства, така. Планується «оптимізувати» чисельність управлінських ланок і при цьому укріпити підрозділи, які безпосередньо працюють із людьми (патрульно-постова служба і дільничні), посилити «інспектування» особистого складу (з вересня цього року на базі Управління внутрішньої безпеки створено Департамент роботи з персоналом, розпочато атестацію відповідності посади, що обіймається, яку проводять фахівці того ж профілю), розпочати прийом громадян безпосередньо вищим керівництвом. Працює «гаряча» анонімна лінія з прийому скарг на недбалих міліціонерів. Поменшає кількість академій і університетів, а інші міліцейські вузи готуватимуть кадри в статусі юридичних інститутів.

Але є речі сумно стійкі. Наприклад, із «чорного списку» організації Міжнародна амністія, яка збирає факти про порушення прав людини, зокрема — і про неправомірні дії міліції, Україна поки не вийшла. Можна пояснювати це радянською ментальністю чи ударом по моралі, нанесеній «смутою» 90-х. Можна — і тим і іншим, помноженим на належні бути споконвічно оптимістичними стандарти розкривання злочинів: у світі, кажуть, 45% розслідуваних справ вважається нормальним показником. Варто згадати ще про один факт. У 22-му міліція відчувала проблеми — як внаслідок мізерної зарплати, так і з матеріально-технічним забезпеченням. Мало що змінилося в цій сфері сьогодні, зiзнаються рядові міліціонери. Хіба що з формою проблем немає…

…«Бути гуманним, чесним», «захищати права і свободу громадян», «постійно вдосконалювати рівень своєї культури» — минулої неділі курсанти одного з міліцейських вузів прямо на майдані Незалежності й особисто міністру внутрішніх справ давали присягу. Двоє дільничних Луганської та Волинської областей цього дня отримали підполковницькі погони та по новенькому авто: переможцями вони стали в рамках конкурсу «Твій дільничний», який проводиться міністерством на підставі листів від громадян. Представниці прекрасної статі у формі підрозділу «Титан», дівчата й хлопці з роти особливого призначення «Почесна варта»: велика частина продемонстрованих ними прийомів із гвинтівкою — «результат творчих пошуків» особистого складу, «що використовується виключно в показових виступах».

Представники Державтоінспекції — дозволяють сфотографуватися на новеньких мотоциклах або посидіти в міні-вертольотах: останні в даний момент поки ще не використовуються, однак, як сказали, скоро можуть бути взяті «на озброєння». Переможцям конкурсу на краще знання правил дорожнього руху — символічні, але призи. Любителям фауни — показові виступи кінологічної служби органів внутрішніх справ і спілкування з кінним підрозділом патрульно-постової служби. Для інших цікавих — павільйон з обмундируванням та іншими предметами міліцейського «побуту»: зброєю та іншим чудовим оснащенням.

Взагалі-то, День української міліції святкується в країні 20 грудня, однак урочисті заходи з цього приводу було вирішено провести цими вихідними. «Невчасність», треба сказати, на якість дійства явно не вплинула: можливість побачити таку кількість привітних осіб у міліцейській формі — вже саме по собі свято. А вникнути в деякі аспекти життя правоохоронців — і поготів. Думається, у багатьох того дня руйнувалися деякі стереотипи. Добрішали, пригощаючись польовою кашею, яка щедро роздавалась, — незвичайно смачною річчю, треба сказати. Споглядали виступ ВІА, що складається з бійців «Титана». Цікавилися бойовою технікою та розчулювалися від маленького рудого спанієля, що «затесався» в суворі ряди вівчарок, якi виривались із поводів. Між іншим, і в нього йде «стаж»: кількість розкритих злочинів зараховується навіть чотириногим.

Наталя МЕЛЬНИК, «День»
Газета: